Відсутні в Сонячній системі суперземлі поширені в Чумацькому Шляху, показує дослідження

Дослідники виявили екзопланету, більшу за Землю й меншу за Нептун на орбіті, подібній до орбіти Юпітера. Вони об′єднали дані з більшою вибіркою планет, виявлених таким же чином, щоб обмежити чисельність і розподіл популяції планет на далеких орбітах.

Про це повідомляють у Гарвард-Смітсонівському Центрі астрофізики (CfA), передають OstanniPodii.com.

Екзопланети, класифіковані як суперземлі, зазвичай спостерігаються на короткоперіодичних орбітах, близько до своїх зірок, але їхня чисельність на ширших орбітах погано відома.

Днями міжнародна команда оголосила про відкриття екзопланети, приблизно вдвічі більшої за Землю, що обертається навколо своєї зорі на більшій відстані, ніж Сатурн від Сонця.

"Ми знайшли "суперземлю" -- це означає, що вона більша за нашу рідну планету, але менша за Нептун -- у місці, де раніше були знайдені лише планети в тисячі й сотні разів масивніші за Землю", - сказав Вейченг Занг, науковий співробітник CfA. Він є провідним автором статті, що описує ці результати в останньому випуску журналу Science.

Відкриття цієї нової, більш віддаленої (від своєї зорі) суперземлі має більше значення, оскільки воно є частиною масштабнішого дослідження. Вимірюючи маси багатьох планет відносно своїх зірок, команда відкрила нову інформацію про популяцію планет у Чумацькому Шляху.

У цьому дослідженні використовувалося гравітаційне мікролінзування. Цей ефект відбувається, коли зоря переднього плану проходить між Землею й зорею заднього плану, фокусуючи світло та викликаючи видиме збільшення яскравості. Якщо зоря на передньому плані має планету на орбіті, то може відбутися друге, коротше збільшення яскравості.

Мікролінзування особливо ефективне для пошуку планет на великих відстанях від їхніх зірок -- приблизно між орбітами Землі й Сатурна. Найбільше дослідження у своєму роді, ця робота містить приблизно втричі більше планет і включає планети, які приблизно у вісім разів менші, ніж попередні зразки планет, знайдені за допомогою техніки мікролінзування.

Дослідники використовували дані Корейської мережі мікролінзових телескопів (KMTNet). Ця мережа складається з трьох телескопів у Чилі, Південній Африці та Австралії, що дозволяє здійснювати безперервний моніторинг нічного неба.

"Нинішні дані дають уявлення про те, як формуються холодні планети", - каже професор Шуде Мао з Університету Цінхуа та Університету Вестлейк у Китаї. "У найближчі кілька років вибірка буде вчетверо більшою, і тоді ми зможемо ще суворіше обмежити процес формування та еволюції цих планет за допомогою даних KMTNet".

Наша Сонячна система складається з чотирьох малих, кам′янистих, внутрішніх планет (Меркурій, Венера, Земля та Марс) і чотирьох великих, газоподібних, зовнішніх планет (Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун). Пошуки екзопланет за допомогою інших методів, наприклад, спостереження транзитних планет за допомогою таких телескопів, як Kepler і TESS, а також пошук за радіальною швидкістю, показали, що інші системи можуть містити різноманітні малі, середні та великі планети на орбітах, близьких до орбіти Землі.

Остання робота показує, що такі планети -- суперземлі -- також поширені в зовнішніх регіонах інших планетних систем. "Вимірювання популяції планет від планет дещо більших за Землю до планет розміром з Юпітер і далі показує, що планет, і особливо суперземель, на орбітах поза орбітою Землі дуже багато в галактиці", - говорить співавтор дослідження Дженніфер Йі зі Смітсонівської астрофізичної обсерваторії, яка є частиною CfA.

"Цей результат передбачає, що на орбітах, подібних до орбіти Юпітера, більшість планетних систем можуть не бути дзеркальним відображенням нашої Сонячної системи", - зазначив співавтор дослідження Юн Кіл Юнг з Корейського інституту астрономії та космічних наук, який керує KMTNet.

Також результати дослідження показують, що в галактиці існує щонайменше стільки ж суперземель, скільки планет розміром з Нептун.

.

• Екзопланети
• Чумацький Шлях