Під поверхнею схожого на зорю смерті супутника Сатурна міститься молодий океан

Під поверхнею Мімаса, одного з найменших супутників Сатурна, прихована таємниця: глобальний океан рідкої води, що утворився лише 5-15 мільйонів років тому.

Якщо в Сонячній системі і є об′єкт, де ми ніколи не очікували знайти рідку воду, то це, безсумнівно, Мімас, розповідають в Паризькій обсерваторії PSL.

На відміну від своєї старшої сестри Енцелада, поверхня Мімаса надзвичайно поцяткована кратерами та неактивна, не розкриваючи жодних ознак активності під її поверхнею. Щобільше, Мімас - малий супутник (близько 400 км в діаметрі), розмір якого не дозволяє йому довго зберігати внутрішнє тепло.

Вивчаючи рух орбіти Мімаса, використовуючи дані космічного апарату НАСА "Кассіні", дослідники змогли підтвердити наявність океану під усією крижаною поверхнею супутника.

Щоб дійти такого висновку, дослідники вивчили вплив обертання Мімаса на його орбіту. Як і більшість супутників Сонячної системи, що знаходяться близько до своєї планети, Мімас завжди повернутий до Сатурна одним і тим же боком (припливно заблокований). Тому супутник обертається навколо себе з тією ж частотою, що і його орбітальний рух. На додаток, на обертання Мімаса впливають невеликі коливання, відомі як лібрації. Саме зворотний зв′язок цих лібрацій з орбітальним рухом і вивчали дослідники.

Порівнюючи рішення, отримані за допомогою чисельних моделей, які описують орбіту Мімаса, зі спостереженнями, наданими зондом "Кассіні", дослідники виявили, що тонкі особливості орбіти Мімаса можна пояснити лише наявністю глобального океану, прихованого під усією поверхнею супутника. Крім того, поєднуючи прямі вимірювання лібрацій, вони змогли зробити висновок, що товщина крижаної оболонки Мімаса становить від 20 до 30 км, що можна порівняти з товщиною крижаної оболонки Енцелада.

Для того, щоб визначити походження та вік цього океану, дослідники змоделювали припливні ефекти, спричинені планетою Сатурн на Мімас. Розрахунки показали, що народження цього океану, що датується лише 5-15 мільйонами років тому, майже напевно було спричинене потроєнням початкового ексцентриситету орбіти Мімаса під гравітаційним впливом кількох інших супутників Сатурна. Таким чином, початок внутрішньої активності є настільки недавнім, що це пояснює, чому на поверхні ніколи не спостерігалося жодних ознак активності.

Таким чином, Мімас приєднується до дуже обраного клубу супутників, які мають глобальний океан води. Він навіть найменший з них.

На відміну від інших супутників, на яких вже виявлено підповерхневі океани, на Мімасі він тільки зароджується, що створює унікальні умови для вивчення процесів взаємодії води з породами, оскільки вони могли існувати на багатьох тілах у ранній період розвитку Сонячної системи.

Це відкриття робить його унікальним об′єктом для вивчення примітивних умов, в яких вперше з′явилося життя, зазначають дослідники.

Результати роботи були опубліковані в журналі Nature.

• Мімас