Апарат “Юнона” показав зблизька вулканічний супутник Юпітера

Космічний апарат "Юнона" (Juno) 30 грудня здійснив найближчий проліт повз супутник Юпітера Іо, який будь-який космічний апарат здійснював за останні 20 років.

Отриману фотографію НАСА опублікувало в акаунті "NASA Solar System" в "X", передають OstanniPodii.com

Раніше в американському аерокосмічному агентстві розповідали, що цей проліт на відстані приблизно 1500 кілометрів від поверхні найбільш вулканічного світу Сонячної системи, завдяки інструментам "Юнони", має зібрати цілу низку даних.

“Поєднуючи дані з цього прольоту з нашими попередніми спостереженнями, наукова команда "Юнони" вивчає, як змінюються вулкани Іо”, - каже головний дослідник "Юнони" Скотт Болтон з Південно-Західного науково-дослідного інституту в Сан-Антоніо, штат Техас. “Ми досліджуємо, як часто вони вивергаються, наскільки вони яскраві й гарячі, як змінюється форма лавового потоку та як активність Іо пов'язана з потоком заряджених частинок в магнітосфері Юпітера”.

Другий надблизький проліт повз Іо запланований на 3 лютого 2024 року, коли "Юнона" знову наблизиться до поверхні приблизно на таку ж відстань.

Раніше космічний апарат спостерігав за вулканічною активністю Іо з відстаней від 11 000 кілометрів до понад 100 000 км і надав перші знімки північного й південного полюсів цього супутника. Космічний апарат також здійснив близькі прольоти повз крижані супутники Юпітера — Ганімед та Європу.

“Під час наших двох близьких прольотів у грудні та лютому "Юнона" досліджуватиме джерело потужної вулканічної активності Іо, чи існує океан магми під його корою, а також важливість приливних сил з боку Юпітера, які невпинно стискають цей змучений супутник”, - казав Болтон.

На третьому році своєї тривалої місії з дослідження походження Юпітера космічний апарат на сонячних батареях також досліджуватиме систему кілець, де розташовані деякі внутрішні супутники газового гіганта.

Націлювання на Іо

Під час прольоту повз Іо були активні всі три камери на борту "Юнони". "Юпітеріанський інфрачервоний авроральний картограф" (JIRAM) збирав теплові сигнатури, випромінювані вулканами та кальдерами, що вкривають поверхню супутника. "Зоряний орієнтир" місії (навігаційна зоряна камера, яка також надає цінну наукову інформацію) мав отримати зображення поверхні супутника з найвищою на сьогодні роздільною здатністю. А камера JunoCam зробила кольорові знімки у видимому діапазоні.

Камера JunoCam встановлена на космічному апараті для залучення громадськості й розрахована на роботу протягом восьми прольотів повз Юпітер. Цей проліт повз Іо — 57-й проліт "Юнони" по орбіті Юпітера, де космічний апарат і камери витримали одне з найжорстокіших радіаційних середовищ Сонячної системи.

“Сукупний вплив всієї цієї радіації почав проявлятися на камерах JunoCam протягом останніх кількох орбіт”, - сказав Ед Херст, керівник проєкту "Юнона" в Лабораторії реактивного руху НАСА в Південній Каліфорнії. “Знімки з останнього прольоту (15 жовтня, - ред.) показують зменшення динамічного діапазону зображення і появу "смугастого" шуму. Наша інженерна команда працює над рішеннями, які допоможуть зменшити радіаційні пошкодження та продовжити роботу тепловізора”.

Більше та більше Іо

Після кількох місяців досліджень та оцінок команда "Юнони" скоригувала заплановану траєкторію польоту космічного апарату, додавши до розширеного плану місії сім нових прольотів повз Іо (загалом 18). Після близького прольоту повз Іо 3 лютого, космічний апарат буде пролітати повз цей супутник на кожній другій орбіті, причому кожна наступна орбіта буде ставати все більш віддаленою: перший проліт буде на висоті близько 16 500 кілометрів над Іо, а останній — на висоті близько 115 000 кілометрів.

Гравітаційне тяжіння Іо до "Юнони" під час прольоту 30 грудня скоротило орбіту космічного апарату навколо Юпітера з 38 днів до 35 днів. Після прольоту 3 лютого орбіта Юнони зменшиться до 33 днів.

Після цього нова траєкторія "Юнони" призведе до того, що Юпітер закриє Сонце від космічного апарату приблизно на п'ять хвилин в той час, коли орбітальний апарат буде найближче до планети, в період, який називається перигеєм. Хоча це буде перший раз, коли космічний апарат із сонячним живленням зіткнеться з темрявою після прольоту повз Землю в жовтні 2013 року, тривалість буде занадто короткою, щоб вплинути на його загальну роботу. За винятком затемнення 3 лютого, космічний апарат стикатиметься з подібними сонячними затемненнями під час кожного близького прольоту повз Юпітер відтепер і до кінця своєї тривалої місії, яка завершиться наприкінці 2025 року.

Починаючи з квітня 2024 року, космічний апарат проведе серію експериментів із затемненням, які використовують дані гравітаційного експерименту "Юнони" для дослідження верхніх шарів атмосфери Юпітера, що дає ключову інформацію про форму та внутрішню структуру планети.

Про місію

Лабораторія реактивного руху, підрозділ Каліфорнійського технологічного інституту в Пасадені, штат Каліфорнія, керує місією "Юнона" під керівництвом головного дослідника Скотта Болтона з Південно-Західного науково-дослідного інституту в Сан-Антоніо. "Юнона" є частиною програми NASA "Нові кордони", яка управляється Центром космічних польотів NASA ім. Маршалла в Хантсвіллі, штат Алабама, для Управління наукових місій агентства у Вашингтоні. Компанія Lockheed Martin Space в Денвері побудувала та експлуатує космічний апарат.

• juno