На Марсі виявлено сліди стародавнього океану

Нещодавно опублікований набір топографічних карт надає нові свідчення існування стародавнього північного океану на Марсі. Вони дають найпереконливіші докази того, що на планеті колись спостерігався підйом рівня моря, що відповідає тривалому теплому й вологому клімату, а не суворому, замерзлому ландшафту, який існує сьогодні.

Про це розповідають в Пенсільванському університеті, передають OstanniPodii.com.

«Що одразу спадає на думку як один із найбільш значущих моментів тут, то це те, що існування океану такого розміру означає вищий потенціал для життя», - зазначив Бенджамін Карденас, доцент кафедри геонаук у Пенсільванському університеті та провідний автор дослідження, нещодавно опублікованого в "Journal of Geophysical Research: Planets".

«Це також говорить нам про давній клімат та його еволюцію. Ґрунтуючись на цих результатах, ми знаємо, що мав бути період, коли було досить тепло, а атмосфера була досить щільною, щоб підтримувати таку кількість рідкої води одночасно».

У науковій спільноті вже давно точаться суперечки про те, чи був на Марсі океан у його низько розташованій північній півкулі, пояснив Карденас. Використовуючи топографічні дані, дослідницька група змогла показати переконливі докази наявності берегової лінії віком приблизно 3,5 мільярда років зі значними осадовими відкладеннями завтовшки щонайменше 900 метрів, які вкрили сотні тисяч квадратних кілометрів.

«Головне, що ми зробили у цій роботі, — це подумали про Марс з погляду його стратиграфії та осадових відкладень», - сказав Карденас. «На Землі ми вивчаємо історію водних шляхів, розглядаючи осад, який відкладається з плином часу. Ми називаємо це стратиграфією, ідеєю про те, що вода переносить осад, і ви можете виміряти зміни на Землі, розуміючи, як цей осад накопичуються. Саме це ми й зробили тут — але це Марс».

Новини за подібною темою:

		К′юріосіті досліджує нову цікаву ділянку на Марсі, по якій могла протікати річка
		Дослідники з′ясували з чого могли виникнути органічні матеріали на Марсі
		На Марсі вода могла текти долинами з перервами протягом сотень мільйонів років

Команда використовувала програмне забезпечення, розроблене Геологічною службою США, для складання карт з даних, отриманих від Національного управління з аеронавтики та дослідження космічного простору (НАСА) та Лазерного альтиметра Марсіанського орбітального апарату. Вони виявили понад 6500 кілометрів флювіальних хребтів і згрупували їх у 20 систем, щоб показати, що хребти, найімовірніше, є розмитими дельтами річок або поясами підводних каналів - залишками давньої марсіанської берегової лінії.

Елементи скельних утворень, такі як товщина, висота, розташування системи хребтів та можливі напрямки потоків осадових порід, допомогли команді зрозуміти еволюцію палеогеографії регіону. Область, яка колись була океаном, тепер відома як Еоліс Дорса та містить найщільнішу колекцію флювіальних хребтів на планеті, пояснив Карденас.

«Скелі в Еоліс Дорса містять цікаву інформацію про те, яким був океан», - каже він. «Він був динамічним. Рівень моря значно підвищувався. Породи відкладалися вздовж його басейнів з великою швидкістю. Тут відбувалося багато змін».

Карденас пояснив, що на Землі стародавні осадові басейни містять стратиграфічні записи еволюції клімату та життя. Якщо вчені хочуть знайти сліди життя на Марсі, то океан такого розміру, як той, що колись вкривав Еоліс Дорса, буде найлогічнішим місцем для початку.

Credit: Benjamin Cardenas / Penn State

«Основна мета місії марсохода Curiosity — пошук ознак життя», - сказав Карденас. «Він завжди шукав воду, сліди придатного для життя середовища. Це найбільше з них. Це гігантська водойма, заповнена відкладеннями, що надходили з високогір′я, які, ймовірно, несли поживні речовини. Якщо на стародавньому Марсі були припливи й відливи, вони повинні були бути тут, м′яко впускаючи й випускаючи воду. Це саме те місце, де могло розвиватися стародавнє марсіанське життя».

Карденас та його колеги склали карту інших стародавніх водних шляхів на Марсі. У майбутньому дослідженні в журналі Journal of Sedimentary Research буде показано, що різні оголення, які відвідав марсохід Curiosity, найімовірніше, є осадовими шарами стародавніх річкових мілин.

В іншій роботі, опублікованій у журналі Nature Geoscience, метод акустичної візуалізації, що використовується для вивчення стратиграфії під морським дном Мексиканської затоки, був застосований для моделі ерозії басейну, схожого на марсіанський. Дослідники визначили, що форми рельєфу, звані флювіальними пасмами, які широко поширені на Марсі, найімовірніше, є стародавніми річковими відкладеннями, вивітреними з великих басейнів, подібних до Еоліс Дорса.

«Стратиграфія, яку ми тут інтерпретуємо, дуже схожа на стратиграфію на Землі», - сказав Карденас. «Так, це звучить як велика претензія — сказати, що ми виявили записи про великі водні шляхи на Марсі, але насправді це відносно звичайна стратиграфія. Це хрестоматійна геологія, щойно ви зрозумієте, що це таке. Найцікавіше, звичайно, те, що це на Марсі».

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.

• Марс