Хаббл зафіксував безпрецедентне згасання туманності Ската

Астрономи вловили рідкісний погляд на пелену газу, що швидко згасає, навколо старіючої зірки. Архівні дані космічного телескопа Хаббла свідчать, що туманність Hen 3-1357, прозвана туманністю Ската, стрімко згасла лише за останні два десятиліття.

Як розповідають в НАСА, свідчення таких швидких змін у планетарних туманносттях, на думку дослідників, зустрічаються надзвичайно рідко.

Зображення, зроблені Хабблом у 2016 році, у порівнянні із зображеннями Хаббла, зробленими у 1996 році, показують туманність, яка кардинально приглушила свою яскравість та змінила форму. Яскраві, блакитні, флуоресцентні вусики та нитки газу, що прямують до центру туманності, майже зникли, а хвилясті краї, завдяки яким ця туманність отримала назву на водну тематику, практично зникли. Молода туманність більше не привертає таку увагу на чорному оксамитовому тлі величезного Всесвіту.

"Це дуже, дуже драматично і дуже дивно", - каже член команди Мартін А. Герреро з Інституту астрофізики Андалусії в Гранаді, Іспанія. "Те, що ми спостерігаємо, - це еволюція туманності в режимі реального часу. Протягом декількох років ми бачимо зміни в туманності. Ми не бачили цього раніше з тією ясністю, яку ми отримуємо з цим видом".

Дослідники виявили безпрецедентні зміни у світлі, яке випромінюється палаючими азотом, воднем і киснем, що викидаються вмираючою зіркою в центрі туманності. Зокрема, у період з 1996 по 2016 роки яскравість випромінювання кисню зменшилася майже в 1000 разів.

"Зміни в туманностях були помічені і раніше, але те, що ми маємо тут, це зміни у фундаментальній структурі туманності", - сказав Брюс Балік з Вашингтонського університету в Сіетлі, керівник нового дослідження. "У більшості вчень туманність зазвичай стає більшою. Тут вона фундаментально змінює свою форму і стає тьмянішою, і робить це у безпрецедентному часовому масштабі. Більше того, на наш подив, вона не збільшується. Насправді, колись яскраве внутрішнє еліптичне кільце, здається, стискається у міру згасання".

Наземні спостереження за іншими планетарними туманностями показали натяки на зміну яскравості з плином часу, але ці припущення не підтвердились дотепер. Тільки Хаббл може виявити зміни в структурі цієї крихітної туманності. У новій статті розглядається кожне зображення туманності Ската з архівів Хаббла.

"Завдяки оптичній стабільності Хаббла ми дуже і дуже впевнені, що ця туманність з часом змінюється у своїй яскравості", - додає Герреро. "Це те, що можна підтвердити лише за допомогою гостроти зору Хаббла".

Новини за подібною темою:

		"Вебб" розкрив складні деталі в залишках зірки, що вмирає
		Як туманність Метелик отримала свої крила? Не просто
		Смертельна спіраль: зображення Вебба показують сцену вбивства зірки

Дослідники відзначають, що за швидкі зміни в туманності відповідає зірка в її центрі, SAO 244567, яка розширюється внаслідок падіння температури і, разом з тим, випускає менше іонізуючого випромінювання.

Дослідження 2016 року Ніколь Рейндль, зараз з Потсдамськоно університету в Німеччині, та групи міжнародних дослідників, які також використовують дані Хаббла, зазначає, що зірка в центрі туманності Ската, SAO 244567, є сама по собі особливою.

Спостереження з 1971 по 2002 роки показали, що температура зірки зростає від 22 тисяч до 60 000 градусів за Цельсієм, що більш ніж у десять разів гарячіше за поверхню нашого Сонця. Зараз Рейндль та її дослідницька група показали, що SAO 245567 охолоджується. Рейндль припускає, що стрибок температури був викликаний короткочасним спалахом синтезу гелію, який стався в оболонці навколо ядра центральної зірки. Схоже, що недавно зірка відступила до свого раннього етапу зоряної еволюції.

"Нам дуже пощастило спостерігати це саме в той момент", - каже Рейндль. "Під час такого спалаху гелієвої оболонки, вона еволюціонує дуже швидко, і це передбачає короткі еволюційні строки, тому ми зазвичай не можемо побачити, як еволюціонують ці зірки. Нам просто пощастило опинитися там у потрібний час, щоб вловити це".

Команда, яка вивчає швидке згасання туманності Ската, може лише здогадуватися про те, що чекає на цю молоду туманність у майбутньому. За сучасних темпів згасання, за оцінками, туманність навряд чи можна буде виявити через 20 або 30 років.

Космічний телескоп "Хаббл" - проект міжнародної співпраці між НАСА та ЄКА (Європейське космічне агентство). Телескопом керує Центр космічних польотів НАСА в Грінбелті, штат Меріленд. Науковий інститут космічного телескопа (STScI) в Балтиморі, штат Меріленд, здійснює наукові операції Хаббла. STScI керується для НАСА Асоціацією університетів з досліджень у галузі астрономії у Вашингтоні, округ Колумбія.

Планетарна туманність Ската знаходиться у сузір′ї Жертвенника, на відстані у 18 тис світлових років.

Читайте ще цікаві новини про космос.

• туманність
• планетарна туманність