туманність

Життя планетарної туманності часто буває хаотичним -- від смерті батьківської зірки до розсіювання її вмісту вдалечінь у космос. Сфотографована космічним телескопом Хаббла, "ESO 455-10" є однією з таких планетарних туманностей, розташованих у сузір′ї Скорпіона.

Зображення двох канонічних планетарних туманностей, зроблені космічним телескопом Хаббла, розкривають нову інформацію про те, як вони розвивають свої драматичні особливості.

На композитному зображенні туманності Оріона, отриманому від космічних телескопів Хаббла та Спітцера, газові завитки водню, сірки та вуглеводнів вигойдують колекцію зірок-немовлят.

Астрономи вловили рідкісний погляд на пелену газу, що швидко згасає, навколо старіючої зірки. Архівні дані космічного телескопа Хаббла свідчать, що туманність Hen 3-1357, прозвана туманністю Ската, стрімко згасла лише за останні два десятиліття.

Зірка, що вибухнула для створення цієї туманності, вперше була помічена з Землі у далекому 1054 році, і з тих пір про неї вже багато чого відомо.

За п’ять днів до того, як космічний телескоп NASA «Спітцер» закінчив свою місію 30 січня 2020 року, вчені використали інфрачервону камеру апарату, щоб зробити кілька знімків регіону, відомого як туманність Каліфорнія.

Телескоп Ґаббла, в ознаменування своєї 29 річниці, показав неймовірний знімок Південної крабоподібної туманності, що має форму пісочного годинника.

Фотографія туманності у сузір′ї Зайця, діаметром 0,1 світловий рік. В центрі лишилося ядро від зірки, яке остигатиме і перетвориться на білого карлика.

