Дослідники відкрили нову систему супермагістралей у Сонячній системі

Дослідники виявили нову мережу супермагістралей для подорожей через Сонячну систему набагато швидше, ніж це було можливо раніше.

Про це розповідають в Каліфорнійському університеті в Сан Дієго.

Комети та астероїди можуть подорожувати такими маршрутами від Юпітера до Нептуна менш ніж за десять років, а відстань у 100 астрономічних одиниць (близько трьох відстаней від Нептуна до Сонця) долати менш ніж за століття. За їх допомогою можна було б відносно швидко відправляти космічні апарати у дальні закутки нашої планетарної системи, а також використовувати для спостереження та вивчення навколоземних об’єктів, які можуть зіткнутися з нашою планетою.

У своїй роботі, опублікованій у випуску "Science Advances" від 25 листопада, дослідники спостерігали за динамічною структурою цих маршрутів, створюючи зв’язану серію арок всередині так званих космічних колекторів, що простягаються від поясу астероїдів до Урану і далі. Цей нещодавно відкритий "небесний автобан", або небесне шосе, діє протягом кількох десятиліть, на відміну від сотень тисяч або мільйонів років, які зазвичай характеризують динаміку Сонячної системи.

Новини за подібною темою:

		Карликова планета вказує, що простір на краю Сонячної системи може бути не порожнім
		Пил з астероїда Бенну свідчить, що інгредієнти для життя та можливі середовища існування були широко розповсюджені у Сонячній системі
		Зовнішня Сонячна система може складатися ще з одного пояса малих об’єктів

Найпомітніші аркові споруди пов′язані з Юпітером та сильними гравітаційними силами, які він чинить. Популяція комет із сімейства Юпітера (комет, що мають орбітальні періоди 20 років), а також тіл Сонячної системи невеликих розмірів, відомих як кентаври, контролюються такими колекторами у безпрецедентних часових масштабах. Деякі з цих тіл в результаті зіткнуться з Юпітером або будуть викинуті з Сонячної системи.

Ці структури були вичислені шляхом збору числових даних про мільйони орбіт у нашій Сонячній системі та обчислення того, як ці орбіти вміщуються у вже відомих космічних колекторах. Отримані результати потребують подальшого вивчення для того, щоб визначити, як вони можуть бути використані космічними кораблями, або як такі колектори поводяться в околицях Землі, контролюючи зіткнення астероїдів і метеоритів, а також щодо зростаючої популяції штучних, зроблених людиною об′єктів в системі Земля-Місяць.

Читайте ще цікаві новини про космос.

• Сонячна система