телескоп Вебба - ст 8

Перші спостереження космічного телескопа "Джеймс Вебб" за зіркою, яка випромінювала своє світло протягом першого мільярда років існування Всесвіту, дали змогу отримати відомості про тип зірки та навіть про галактику, що її оточує.

Нове зображення галактичного скупчення, відомого під назвою "Ель-Гордо", дає змогу виявити далекі й пилові об′єкти, які раніше не спостерігали, а також відкриває нові можливості для науки.

Космічний телескоп "Джеймс Вебб" виявив воду у внутрішньому протопланетному диску - у місці, де можуть утворитися планети земного типу.

Космічний телескоп “Джеймс Вебб” (JWST) вперше виявив у ранньому Всесвіті хімічні сигнатури пилинок з високим вмістом вуглецю, що вказує на більш швидкий, ніж передбачалося, розвиток галактик у ті часи.

Зорі яскраво сяють з темряви космосу завдяки термоядерному синтезу — з′єднанню атомів з виділенням енергії. Але що, якщо існує інший спосіб підживлення зірки?

Дослідники виявили найвіддаленішу з відомих на сьогодні активну надмасивну чорну діру за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST). Галактика CEERS 1019 існувала приблизно через 570 мільйонів років після Великого вибуху, і її чорна діра менш масивна, ніж будь-яка інша, виявлена в ранньому Всесвіті.

Космічний телескоп Джеймса Вебба зробив знімок Сатурна разом з його сяйнистими в інфрачервоному діапазоні кільцями.

Група міжнародних учених за допомогою космічного телескопа "Джеймс Вебб" зробила перше виявлення в космосі метил-катіону — вуглецевої сполуки, яка важлива тим, що сприяє утворенню складніших молекул на основі вуглецю.

У ранньому Всесвіті газ між зорями й галактиками був непрозорим — енергійне світло зірок не могло проникати крізь нього. Але через 1 мільярд років після великого вибуху газ став абсолютно прозорим. Чому?

Дослідники виявили складні органічні молекули в галактиці, віддаленій від Землі більш ніж на 12 мільярдів світлових років — найвіддаленішій галактиці, в якій відомо, що ці молекули існують.