телескоп Вебба - ст 4

Космічний телескоп “Джеймс Вебб” (JWST) вперше виявив у ранньому Всесвіті хімічні сигнатури пилинок з високим вмістом вуглецю, що вказує на більш швидкий, ніж передбачалося, розвиток галактик у ті часи.

Зорі яскраво сяють з темряви космосу завдяки термоядерному синтезу — з′єднанню атомів з виділенням енергії. Але що, якщо існує інший спосіб підживлення зірки?

Дослідники виявили найвіддаленішу з відомих на сьогодні активну надмасивну чорну діру за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST). Галактика CEERS 1019 існувала приблизно через 570 мільйонів років після Великого вибуху, і її чорна діра менш масивна, ніж будь-яка інша, виявлена в ранньому Всесвіті.

Космічний телескоп Джеймса Вебба зробив знімок Сатурна разом з його сяйнистими в інфрачервоному діапазоні кільцями.

Група міжнародних учених за допомогою космічного телескопа "Джеймс Вебб" зробила перше виявлення в космосі метил-катіону — вуглецевої сполуки, яка важлива тим, що сприяє утворенню складніших молекул на основі вуглецю.

У ранньому Всесвіті газ між зорями й галактиками був непрозорим — енергійне світло зірок не могло проникати крізь нього. Але через 1 мільярд років після великого вибуху газ став абсолютно прозорим. Чому?

Дослідники виявили складні органічні молекули в галактиці, віддаленій від Землі більш ніж на 12 мільярдів світлових років — найвіддаленішій галактиці, в якій відомо, що ці молекули існують.

Галактика під назвою JD1 є однією з найвіддаленіших з виявлених на сьогодні, і вона є типовою для тих галактик, що пропалили туман атомів водню, які залишилися після Великого вибуху, пропускаючи світло через Всесвіт і формуючи його в те, що існує сьогодні.

Астрономи за допомогою найпотужнішого з коли-небудь створених телескопів ідентифікували масивну, щільно упаковану галактику на відстані 25 мільярдів світлових років від нас.

Команда вчених отримала нове уявлення про атмосферу "міні-Нептуна" - представника поширеного в галактиці класу планет, але про які нам мало що відомо.