планетоутворення

У новому дослідженні продемонстровано вплив прохожих зірок, невирівняних подвійних зірок і прохожих газових хмар на формування планет у ранніх зоряних системах.

Планети зазвичай не набагато старіші за зорі, навколо яких вони обертаються. Візьміть Сонце: воно народилося 4,6 мільярда років тому, і незабаром після цього виникла Земля. Але астрономи виявили, що можливий і зовсім інший сценарій. Навіть якщо зорі близькі до смерті, деякі їх типи все ще можуть утворювати планети. Якщо це підтвердиться, теорії планетоутворення необхідно буде відкоригувати.

Астрономам вдалося пов’язати властивості внутрішніх планет Сонячної системи з нашою космічною історією: з появою кільцевих структур у закрученому диску газу й пилу, в якому формувалися ці планети. Кільця пов’язані з основними фізичними властивостями, такими як перехід із зовнішньої області, де може утворюватися лід, до області, де вода може існувати лише у вигляді водяної пари. Астрономи використали різноманітні симуляції для дослідження різних можливостей еволюції внутрішніх планет. Внутрішні області нашої Сонячної системи є рідкісним, але можливим результатом цієї еволюції. Дослідження було опубліковано в журналі Nature Astronomy.

Земля та Марс були сформовані з матеріалу, який значною мірою виник у внутрішній Сонячній системі; лише кілька відсотків будівельних блоків цих двох планет виникли за межами орбіти Юпітера.

Нове моделювання припускає, що великі, високошвидкісні удари під час ранньої історії Венери могли б пояснити відмінності між Венерою та її скелястою планетою-сестрою, Землею.

Дослідження пропонує пояснення, чому наша планета має поточний розподіл летких елементів, що відрізняється від їх кількості в матеріалах, з яких вона утворилася.

Шляхом моделювання еволюції протопланетного диска вчені визначили, чому склад кам′янистих планет та метеоритів нашої Сонячної системи не корелює зі складом Сонця.

Астрономи розробили найбільш реалістичну на сьогодні модель утворення планет у бінарних зоряних системах.

Як говориться у приказці, ми всі створені із зоряного пилу, і вчені у двох дослідженнях виявили, що це може бути більш правдивим, ніж ми думали.

Вперше астрономи виявили тіло з радіусом 1,3 км на краю Сонячною системи, хоча існування таких об’єктів передбачали більше 70 років тому. Такого типу об’єкти були важливим кроком в процесі формування планет в проміжку від невеликих початкових з’єднань пилу та льоду до планет, які ми бачимо сьогодні.