Галактики - ст 5

Визначення того, наскільки швидко Всесвіт розширюється, є ключовим для розуміння нашої космічної долі, але з більш точними даними виникла загадка: оцінки, засновані на вимірах у нашому локальному Всесвіті, не узгоджуються з екстраполяціями з епохи незабаром після Великого Вибуху 13,8 мільярдів років тому.

На цьому знімку, зробленому за допомогою космічного телескопа Хаббла, зображено NGC 4826 - спіральну галактику, розташовану за 17 мільйонів світлових років від нас у сузір’ї Кома Береніс (Волосся Береніси).

Отримано прямі спостереження, що масивні галактики в ранньому Всесвіті живилися через канали холодного газу, виживаючи, незважаючи на більш гаряче оточення, і це дозволяло галактикам утворювати зірки.

Як відомо, великі галактики відбирають газ, який займає простір між зірками у менших супутникових галактиках. Астрономи виявили, що ці маленькі галактики-супутники також містять менше "молекулярного" газу в своїх центрах.

Використовуючи зоряну кінематику, вчені дослідили ультратьмяні карликові галактики на розподіл щільності темної матерії, і виявили невідповідність з однією з найвідоміших теорій щодо темної матерії.

Дослідження показало екстремальні втрати маси у карликових галактиках, утворених у моделюванні.

Космічний телескоп Хаббла показав спіральну галактику під час короткочасного спалаху зореутворення.

Астрономи вперше використали далекі галактики у якості "мирихтливих шпильок", щоб знайти та ідентифікувати шматок відсутньої матерії Чумацького Шляху.

Результати дослідження свідчать, що перші галактики у Всесвіті були більш масивними, ніж вважалося раніше.

За допомогою космічного телескопа Хаббла зроблено портрет приголомшливої спіральньої галактики з баром.