Галактики - ст. 3

Галактика NGC 7292 розпливається на знімку від космічного телескопа "Габбл", супроводжувана жменькою яскравих зірок і нечіткими плямами дуже далеких галактик на задньому плані.

У ранньому Всесвіті газ між зорями й галактиками був непрозорим — енергійне світло зірок не могло проникати крізь нього. Але через 1 мільярд років після великого вибуху газ став абсолютно прозорим. Чому?

Дослідники виявили складні органічні молекули в галактиці, віддаленій від Землі більш ніж на 12 мільярдів світлових років — найвіддаленішій галактиці, в якій відомо, що ці молекули існують.

Галактика під назвою JD1 є однією з найвіддаленіших з виявлених на сьогодні, і вона є типовою для тих галактик, що пропалили туман атомів водню, які залишилися після Великого вибуху, пропускаючи світло через Всесвіт і формуючи його в те, що існує сьогодні.

На цьому знімку, зробленому космічним телескопом "Габбл", безтурботно висить галактика-медуза JW39.

Астрономи за допомогою найпотужнішого з коли-небудь створених телескопів ідентифікували масивну, щільно упаковану галактику на відстані 25 мільярдів світлових років від нас.

Щоб краще зрозуміти спостереження за найдальшими галактиками, міжнародна група астрономів створила вибірку з локальних, які можна вивчати набагато детальніше. Дослідники показали, як кількість світла, що виходить з галактики, пов′язана з її фізичними властивостями.

Суб′єктом цього знімка космічного телескопа НАСА/ЄКА "Габбл" є
лінзоподібна галактика NGC 5283, яка містить активне галактичне ядро, або AGN.

За допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба отримано спектроскопічне підтвердження належності одному протоскупченню семи галактик, розташованих на відстані, що відповідає 650 мільйонам років після Великого вибуху.

Центральне місце на цьому зображенні від космічного телескопа НАСА/ЄКА "Габбл" займає спіральна галактика з перемичкою UGC 678.