Білий карлик - ст. 2

Передсмертна агонія зорі настільки сильно порушила її планетарну систему, що мертва зоря, звана білим карликом, тепер вбирає в себе уламки як зі внутрішньої, так і з зовнішньої частини системи.

Коли зорі, подібні до нашого Сонця, витрачають все своє паливо, вони стискаються, утворюючи білі карлики. Іноді такі мертві зорі повертаються до життя у надгарячому вибуху та виробляють кульовий спалах рентгенівського випромінювання.

За допомогою комп’ютерного моделювання вчені показали як в масштабі тисяч років буде еволюціонувати гіпотетичний тип наднової, що надає дослідникам можливість шукати приклади наднових цієї моделі, відомої як "D 6 ".

На орбіті поблизу білого карлика дослідники спостерігали кільце планетарних уламків, всіяне структурами розміром з Місяць, яке натякає на наявність планети поблизу, в "жилій зоні" зірки.

Астрономи виявили перший приклад подвійної системи, де зірка, яка перебуває у процесі перетворення на білого карлика, обертається навколо нейтронної зірки, яка щойно закінчила перетворюватися на швидко обертовий пульсар.

Виявлено зорі, існування яких передбачалося впродовж 50 років, які є відсутньою проміжною еволюційною ланкою в утворенні рідкісного типу білих карликів.

Астрономи виявили, що білий карлик б’є об’єкт-компаньйон — який є або зіркою малої маси, або планетою — безперервними поривами тепла та випромінювання, а також невблаганним гравітаційним тяжінням, що розриває його.

Ми багато чого не знаємо про планети за межами Сонячної системи. Вони маленькі, тьмяні та віддалені, а це означає, що у нас немає докладної інформації про те, з чого вони зроблені.

Ці космічні стрічки газу залишилися після титанічного зоряного вибуху, який називається надновою.

Астрономи за допомогою супутника-мисливця за екзопланетами вперше побачили, як білий карлик різко вмикається та вимикається.