Політика на росії - ст. 26

кремль продовжує брехливо стверджувати, що Україна становить екзистенціальну загрозу для росії, щоб відхилити українські пропозиції щодо мирного саміту та зберегти початкові максималістські цілі путіна.

Піднесення герасимова й мінвійни над суровікіним, фаворитом пригожина й фракції силовиків, також, досить імовірно, було частково політичним рішенням, щоб підтвердити першість мінвійни рф у внутрішньоросійській боротьбі за владу.

Генерала суровікіна зняли з посади командувача "спецоперацією" в Україні. Командувати окупаційними військами буде валерій герасимов, суровікін у нього заступником.

Призначення лапіна на посаду начальника штабу, можливо, покликане служити противагою зростанню авторитета пригожина-кадирова.

Відомі російські мілблогери продовжували використовувати свої платформи для пропаганди викорінення української культурної та етнічної ідентичності.

Президент країни-агресора у телефонній розмові з президентом Туреччини заявив, що росія готова до серйозного діалогу при виконанні Україною російських територіальних вимог.

Щорічне новорічне звернення президента рф владіміра путіна продовжило ілюструвати, що путін не впевнений у своїй здатності формувати російський інформаційний простір і, як і раніше, зосереджений на виправданні війни та її витрат для свого народу.

Президент країни-агресора ймовірно стурбований відсутністю підтримки його війни в Україні серед еліти і, можливо, створює інформаційні умови для націоналізації їхньої власності.

Президент країни-агресора подвоює спроби зняти із себе відповідальності за ведення затяжної війни в Україні.

Міністр "оборони" (мінвійни) рф сергій шойгу публічно представив низку запропонованих змін в "оборонній" політиці росії, спрямованих на значне збільшення чисельності російських збройних сил.