Космос - ст. 71

Датчик радіації на борту космічного апарату надає нові дані про ризики для здоров’я людей, з якими вони можуть зіткнутися на поверхні Червоної планети.

На цьому знімку, зробленому космічним телескопом "Хаббл", зображена частина темної туманності в сузір’ї Цефея.

Всесвіт — дивовижне та різноманітне місце. Ми ледве навіть почали видряпувати поверхню того, що може бути можливим. Було б нерозумно, наприклад, уявити, що наша Сонячна система відображає всю гаму планетарного різноманіття.

На цьому знімку від космічного телескопа "Хаббл" зображено частину відбивної туманності IC 2631, яка містить протозорю -- гаряче щільне ядро зорі, яка у процесі свого формування накопичує газ і пил.

Астрономи, за допомогою нової комп’ютерної симуляції скупчень галактик, дійшли висновку, що зворотний зв’язок AGN може регулювати й гасити зореутворення та пригнічувати приток газу до галактик.

Розраховано період напіврозпаду нейтронів за допомогою ще одного способу з використанням космічного апарату, що обертається навколо Місяця.

Близькоземний астероїд, на ім’я Камоалева (Kamo′oalewa), може бути фрагментом нашого Місяця.

Утворення планет -- одне з можливих пояснень наявності кілець і розривів, які спостерігаються в дисках газу і пилу навколо молодих зірок. Але ця теорія не може пояснити, чому рідко зустрічаються планети, пов’язані з кільцями. Нові суперкомп’ютерні симуляції показують, що після створення кільця планета може віддалитися й залишити кільце позаду.

За допомогою Дуже великого телескопа (VLT) Європейської південної обсерваторії (ESO) астрономи виявили маленьку чорну діру за межами Чумацького Шляху, поглянувши на те, як вона впливає на рух зорі в її безпосередній близькості. Вперше цей метод був використаний для виявлення наявності чорної діри за межами нашої галактики.

Запропоновано інверсний підхід для визначення руху бінарних чорних дір - метод на основі машинного навчання, що вимагає невисокої обчислювальної потужності.