Космос - ст. 64

Вчені отримали нове уявлення про те, чи впливає взаємодія двох галактик, та як саме вона впливає, на формування та еволюцію галактик.

Астрономи виявили чорну діру, не схожу на жодну іншу. Маючи сто тисяч сонячних мас, вона менша за чорні діри, які ми знайшли в центрах галактик, але більша за чорні діри, які народжуються під час вибуху зірок.

Рідка вода, раніше виявлена під покритим льодом південним полюсом Марса, ймовірно, є просто пиловим міражем, згідно з новим дослідженням.

Спіральні рукави галактики NGC 3318 ліниво драпіровані на представленому знімку від космічного телескопа "Хаббл".

Отримані зображення з найвищою роздільною здатністю галактики OJ 287 дозволяють припустити, що в ній міститься бінарна надмасивна чорна діра.

Схожий на Зірку смерті із Зоряних воєн, крихітний Мімас можливо притаїв рідкий океан під своєю поверхнею.

За допомогою адаптивної оптики телескопа Джеміні-Південь астрономи зробили детальні знімки звивистих джетів, що виходять з боків молодих зірок.

Вчені вважають, що їм вперше вдалося виявити злиття двох чорних дір з ексцентричними орбітами. Це може допомогти пояснити, чому деякі злиття чорних дір, виявлені науковими колабораціями LIGO та Virgo, набагато важчі, ніж вважалося можливим раніше.

Більшість галактик, включаючи нашу власну, зростають шляхом накопичення нового матеріалу та перетворення його на зорі — це добре відомо. Невідомо тільки, звідки береться цей новий матеріал та як він надходить у галактики для створення зірок.

Чорних дір часто описують як руйнівних монстрів, які тримають світло у полоні, але як було з’ясовано за допомогою космічного телескопа “Хаббл”, вони відіграють менш злодійську роль. В центрі карликової галактики Henize 2-10 чорна діра створює зірки, а не пожирає їх.