Космос - ст. 156

Відкрито докази наявності гігантстького залишку, що оточує вибухаючу зірку – оболонку з матерії, настільки величезну, що вона мала б регулярно вивергатися протягом мільйонів років.

Телескоп Хаббла захопив зображення об’єктів, які виникли поряд з новонародженою зіркою, і своїм видом разом нагадують «паруючий ствол».

Дослідники виявили "зоряну річку", або зоряний потік астрономічною мовою, який містить приблизно 4000 зірок і в Чумацькому Шляху знаходиться неподалік від Сонця.

Космічний корабель від NASA MAVEN скорочує свою орбіту навколо Червоної планети щоб приготуватися до висадки наступного ровера Марс-2020.

Як і у Землі, планети Уран і Нептун мають пори року, які, ймовірно, визначають деякі особливості їхньої атмосфери. Але їх сезони набагато довші, ніж на Землі, і охоплюють десятиліття, а не місяці.

Космічний телескоп Хаббла показав захоплююче космічне явище, відоме як гравітаційне лінзування.

Деякі теорії, що виходять за рамки Стандартної моделі фізики частинок, передбачають існування нових ультралегких частинок, маси яких значно менші найлегших відомих частинок в природі. Ці частинки мають такі дуже слабкі взаємодії з звичайною речовиною, що їх важко виявити за допомогою коллайдерів частинок і детекторів темної матерії.

Форма подвійного астероїда на краю Сонячної системи не така, як здавалося, що озадачило вчених питанням як він міг утворитися.

Вчені виявили рідкий астероїд, що обертається ближче до Сонця, ніж будь-який інший відомий астероїд.

Нове дослідження, яке поєднує експериментальні вчення з аналізами зразків, отриманих майже 50 років тому під час місій Аполлон, надають переконливі докази того, що Місяць утворився з тих же матеріалів, що і Земля після гігантського удару нашої молодої планети з об’єктом, розміром з Марс.