Космос - ст. 151

На знімку, зробленому з космічного корабля НАСА Юнона, показані драматичні атмосферні особливості в північній півкулі Юпітера.

Найбільш дальня частина атмосфери нашої планети виходить за межі місячної орбіти – майже вдвічі більше відстані до Місяця.

Це найстаріший і найхолодніший з відомих білих карликів - розміром із Землю, від померлої зірки, схожої на Сонце, - і він оточений пилом і уламками. Астрономи підозрюють, що він може бути першим відомим білим карликом з кількома пиловими кільцями.

Відкрито докази наявності гігантстького залишку, що оточує вибухаючу зірку – оболонку з матерії, настільки величезну, що вона мала б регулярно вивергатися протягом мільйонів років.

Телескоп Хаббла захопив зображення об’єктів, які виникли поряд з новонародженою зіркою, і своїм видом разом нагадують «паруючий ствол».

Дослідники виявили "зоряну річку", або зоряний потік астрономічною мовою, який містить приблизно 4000 зірок і в Чумацькому Шляху знаходиться неподалік від Сонця.

Космічний корабель від NASA MAVEN скорочує свою орбіту навколо Червоної планети щоб приготуватися до висадки наступного ровера Марс-2020.

Як і у Землі, планети Уран і Нептун мають пори року, які, ймовірно, визначають деякі особливості їхньої атмосфери. Але їх сезони набагато довші, ніж на Землі, і охоплюють десятиліття, а не місяці.

Космічний телескоп Хаббла показав захоплююче космічне явище, відоме як гравітаційне лінзування.

Деякі теорії, що виходять за рамки Стандартної моделі фізики частинок, передбачають існування нових ультралегких частинок, маси яких значно менші найлегших відомих частинок в природі. Ці частинки мають такі дуже слабкі взаємодії з звичайною речовиною, що їх важко виявити за допомогою коллайдерів частинок і детекторів темної матерії.