Космос - ст. 12

За гіпотетичним сценарієм, маленькі первинні чорні діри можуть бути захоплені новоутвореними зорями. Дослідники змоделювали еволюцію цих так званих "зір Гокінга" та виявили, що вони можуть мати напрочуд довгий час життя, багато в чому нагадуючи звичайні зорі.

Космічний телескоп "Джеймс Вебб" нещодавно націлився на незвичайний і загадковий Уран — крижаний гігант, що обертається на боці. Вебб зафіксував цей динамічний світ з кільцями, супутниками, штормами та іншими атмосферними явищами, включаючи сезонну полярну шапку.

На основі аналізу даних, зібраних космічним апаратом "Кассіні" щодо крижаного супутника Сатурна, знайдено докази наявності на Енцеладі ключового інгредієнта для життя та надпотужного джерела енергії для його підтримання.

У пошуках найменшого коричневого карлика астрономи за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба знайшли нового рекордсмена: об′єкт, маса якого лише в три-чотири рази перевищує масу Юпітера.

Згідно з новим дослідженням, одна із зір поблизу надмасивної чорної діри в центрі нашої галактики виникла за межами нашого Чумацького Шляху.

Астрономи підтвердили, що група зір у самому серці Чумацького Шляху є надзвичайно молодими, а також встановили, що вміст заліза в них сильно варіюється.

Зоря, менша й холодніша за наше Сонце, містить напрочуд дивне сімейство планет: шість "субнептунів" – можливо, зменшених версій нашого Нептуна – рухаються в циклічному ритмі.

Спочатку вона з′явилася у вигляді світної плями на зображеннях наземних телескопів, а потім повністю зникла на знімках космічного телескопа "Габбл". Тепер примарний об′єкт знову з′явився у вигляді тьмяної, але чіткої галактики на зображенні космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST).

"Масив телескопів" виявив космічний промінь другої за величиною енергії за всю історію спостережень. Якщо простежити траєкторію частинки до її джерела, то там навряд чи є щось досить високоенергетичне, що могло б її породити.

За допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба, використовуючи методи транзиту та затемнення, вперше виявлено метан в атмосфері планети поза нашою Сонячною системою.