Космос - ст. 12

Аналіз отриманих з багатьох обсерваторій даних про найяскравіший з бачених досі гамма-спалахів вказує на те, що ми не зовсім правильно розуміємо, як колапсують зорі.

Скориставшись явищем, званим гравітаційним лінзуванням, астрономи вважають, що виявили чорну діру, яка перебуває на верхній межі того, наскільки теоретично великими вони можуть бути.

За допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба виміряно теплове випромінювання найвнутрішньої планети системи TRAPPIST-1, що знаходиться за 40 світлових років від нас.

Виявлено систему, в якій перед тим, як вибухнути надновою, білий карлик акреціює гелій, а не водень, набираючи масу повільніше, ніж вважалося раніше.

Науковці запропонували напрочуд просте пояснення дивної орбіти комети, яка випірнула з-за меж Сонячної системи та яку дехто навіть вважав інопланетним космічним кораблем.

За допомогою космічного телескопа "Джеймс Вебб" точно визначено особливості силікатних хмар в атмосфері далекої планети. Протягом 22-годинного дня її атмосфера постійно піднімається, перемішується й переміщається, піднімаючи гарячіший матеріал нагору та виштовхуючи вниз холодніший.

Дослідники проаналізували зразки астероїда Рюгу, зібрані космічним апаратом Hayabusa-2, і виявили урацил, одну з інформаційних одиниць, що входять до складу РНК - молекул, які містять інструкції зі створення та функціонування живих організмів.

Темна матерія не випромінює та не відбиває світло, а також не взаємодіє з електромагнітними силами, що робить її винятково важкою для виявлення. Проте, дослідницька група довела, що навколо чорних дір існує значна кількість темної матерії.

Дослідники встановили, що на деяких супутниках екзопланет, які перебувають у “вільному плаванні”, досить тривалий час може існувати вода у рідкому стані.

UGCA 307 висить на нерівномірному тлі далеких галактик на цьому знімку від космічного телескопа НАСА/ЄКА "Габбл".