Наука та техніка - ст. 139

Найбільш обширне на сьогоднішній день дослідження хімічного складу екзопланет виявило тенденції, які кидають виклик сучасним теоріям формування планет і є важливими для пошуку води у Сонячній системі та за її межами.

Нове дослідження показує фізику, що регулює тріщини, через які океанічна вода вивергається з-під крижаної поверхні місяця, створюючи на її південному полюсі незвичайні "тигрові смуги".

Деякі найдраматичніші події у Всесвіті відбуваються, коли певні зірки гинуть і в процесі цього катастрофічно вибухають.

Незабаром після того, як космічний апарат OSIRIS-REx від НАСА прибув до астероїда Бенну, несподіване відкриття науковою командою місії показало, що цей об′єкт може бути активним або послідовно скидати частинки в космос.

Дослідники, які використовують Дуже великий телескоп Європейського космічного агентства (ЄКА), вперше виявили доказ наявності гігантської планети, яка асоціюється із зіркою-білим карликом.

Несподіваний результат аналізу складу екзопланет-газових гігантів та їхніх зірок-господарів показує на відсутність кореляції між їхнім складом, коли річ йде про елементи, тяжчі ніж водень та гелій.

Відкрито чорну діру, утворену після смерті зірки, яка має величезну масу - 70 сонячних. Вона знаходиться за 15 тисяч світлових років від Землі, названа дослідниками LB-1.

Астрофізики досліджують молекули у надзвуковому і турбулентному міжзоряному середовищі.

У понеділок відбудеться рідкісне явище, коли найменша планета нашої Сонячної системи проходитиме безпосередньо між Землею та Сонцем.

На цьому знімку телескопу Хаббла показано космічний калейдоскоп віддаленої галактики, яка була поділена на кілька зображень за допомогою ефекту, що називається гравітаційним лінзуванням.