Наука та техніка - ст. 138

Зображення з Огляду історії магелланових зірок (SMASH) показують вражаючий сімейний портрет наших галактичних сусідів - Великої та Малої Магелланових хмар.

Астрономи визначили вплив зоряного вітру на одну з недавно виявлених езкопланет, яка обертається навколо найближчої до нас зірки.

Виявлено далеку галактику, в якій, попри інтенсивне бенкетування чорної діри в її центрі, продовжується зореутворення.

Земля щойно стала на 7 км/с швидше і на приблизно 2000 світлових років ближче до надмасивної чорної діри в центрі Чумацького Шляху. Але не хвилюйтеся, це не означає, що наша планета занурюється у чорну діру.

Нові дані з космічного телескопа Хаббла надають додаткові докази припливного руйнування в галактиці NGC 1052-DF4, пояснюючи попередній висновок про те, що в цій галактиці бракує більшої частини темної матерії.

Потопи немислимої потужності колись промивались через кратер Гейла на екваторі Марса приблизно 4 мільярди років тому, що натякає на можливість існування там життя.

Космічний телескоп Хаббла зафіксував цікавий ефект, який пояснюють тим, що пиловий диск матеріалу, який оточує чорну діру, відкидає свою тінь у космос, створюючи промені з яскравого світла та тіні.

У грудні можна буде спостерігати рідкісне космічне явище: Юпітер та Сатурн виглядатимуть як подвійна планета, перебуваючи один до одного дуже близько, вперше з часів Середньовіччя.

Туманність «Синє кільце», яка бентежила вчених більше десяти років, скоріш за все, є наймолодшим відомим прикладом злиття двох зірок в одну.

Невиразна галактика, що показав космічний телескоп Хаббла на цьому зображенні, відома під назвою UGC 12588.