Відсутні сигнали від позаземного життя? Потрібно продовжувати пошуки, говорить статистичний аналіз

Пошук радіосигналів від позаземних цивілізацій досі не дав доказів технологічної активності інопланетян. Але запропоновано продовжувати пошуки, оптимізуючи використання наявних ресурсів.

Про це розповідають у Федеральній політехнічній школі Лозанни (EPFL), передають OstanniPodii.com.

Понад шістдесят років астрономи-аматори та професіонали спостерігають за небом у пошуках позаземного розуму (проєкт SETI). Поки що безрезультатно. Але як нам слід розцінювати відсутність радіосигналів від інопланетян? Чи настав час припинити пошуки? Чи нам слід подвоїти зусилля та шукати ще старанніше, заглядаючи все глибше в нашу галактику? Нещодавно проведений статистичний аналіз шістдесятирічного мовчання пропонує просте, оптимістичне пояснення й закликає спільноту SETI продовжувати пошуки, але зберігати терпіння, оскільки шанси на виявлення сигналів у найближчі шістдесят років невеликі.

Основні пояснення відсутності електромагнітних сигналів від позаземних істот поділяються на дві крайні категорії, каже Клаудіо Грімальді з Лабораторії статистичної біофізики EPFL. На "оптимістичну" думку, ми використовуємо недостатньо чутливі детектори або пропускаємо вхідні сигнали, тому що спрямовуємо радіотелескопи не в той бік. З іншої, "песимістичної" точки зору, мовчання є свідченням відсутності інопланетного життя в нашій галактиці.

Але, згідно з дослідженням Грімальді, опублікованим у The Astronomical Journal, існує третє пояснення. "Ми ведемо пошуки всього 60 років. Земля може просто перебувати в бульбашці, яка просто позбавлена радіохвиль, випромінюваних позаземним життям", - говорить він.

Моделювання Чумацького Шляху як губки

Дослідження Грімальді ґрунтується на статистичній моделі, спочатку розробленій для моделювання пористих матеріалів, таких як губки. Це, на його думку, підходить як аналогія для розглядуваного питання: "Можна уявити, що тверда матерія губки являє собою електромагнітні сигнали, які випромінюються у космос сферично від планети, на якій мешкає позаземне життя". У цій аналогії отвори губки -- її пори -- являють собою області, де сигнали відсутні.

Перепрофілювавши математичні інструменти для вивчення пористих матеріалів і використовуючи статистику Байєса, Грімальді зміг зробити кількісні висновки із шістдесяти років спостережуваного мовчання. Його висновки ґрунтуються на припущеннях, що у будь-який момент часу в галактиці існує принаймні один електромагнітний сигнал технологічного походження та що Земля перебуває в міхурі мовчання, або "порі", принаймні 60 років.

"Якщо це правда, що ми перебуваємо в області порожнечі протягом шістдесяти років, наша модель передбачає, що в будь-якій точці нашої галактики відбувається від одного до п′яти електромагнітних викидів за століття. Це робить їх приблизно такою ж рідкістю, як наднові в Чумацькому Шляху", - каже Грімальді. За найоптимістичнішого сценарію нам доведеться чекати понад 60 років, поки один із цих сигналів досягне нашої планети. У найменш оптимістичному сценарії ця цифра збільшиться приблизно до 2 000 років. Чи виявимо ми сигнали, коли вони перетнуть наш шлях, - це вже інше питання. У будь-якому разі, щоб побачити сигнали, наші радіотелескопи мають бути спрямовані в потрібний бік.

Визначення найкращих методів для продовження пошуку

Пошуки позаземного розуму нині йдуть повним ходом, чому сприяло відкриття близько 20 років тому перших планет за межами нашої Сонячної системи -- так званих екзопланет. Сьогодні дослідники припускають, що може існувати до 10 мільярдів планет, схожих на Землю -- кам′янистих, придатних за розміром і розташованих на потрібній відстані від Сонця, щоб на них могло зародитися життя. Їхня кількість збільшує ймовірність того, що на одній з них могло розвинутися технологічне життя.

Це призвело до нових ініціатив у спільноті SETI. Приватний проєкт "Breakthrough Listen", найбільший у своєму роді, виділив близько 100 мільйонів доларів на виділення часу радіотелескопа для пошуку техносигналів від позаземних цивілізацій. Оскільки ініціатива закінчується через два роки, Грімальді каже, що зараз саме час подумати про те, як продовжити пошук позаземного розуму в майбутньому.

"Мрія спільноти SETI -- шукати сигнали постійно, по всьому небу. Навіть найбільші телескопи сьогодні можуть бачити лише невелику частину неба. Сьогодні існують масиви телескопів, як-от Масив телескопів Аллена (ATA) у Каліфорнії, які спрямовані в різні боки й можуть бути спрямовані на певні регіони для отримання детальнішої інформації, коли це необхідно. Те ж саме вірно й для оптичних телескопів".

"Але, - каже Грімальді, - правда в тому, що ми не знаємо, де шукати, на яких частотах і довжинах хвиль. Наразі ми спостерігаємо за іншими явищами за допомогою наших телескопів, тож найкращою стратегією може бути прийняття минулого підходу спільноти SETI до використання даних інших астрофізичних досліджень -- виявлення радіовипромінювання від інших зірок або галактик -- для перевірки наявності в них техносигналів, і зробити це стандартною практикою".

Неефективно чи просто не пощастило?

На запитання, чи вважає він свої висновки обнадійливими або бентежними, Грімальді розсміявся й сказав: "Це те, про що нам потрібно подумати. Можливо, нам не пощастило в тому, що ми відкрили спосіб використання радіотелескопів якраз у той момент, коли перетинали ділянку простору, в якій були відсутні електромагнітні сигнали від інших цивілізацій. Мені ця гіпотеза здається менш екстремальною, ніж припущення, що ми постійно піддаємося бомбардуванню сигналами з усіх боків, але з якоїсь причини не можемо їх виявити".

.