Дослідження вивержень Сонця

Вчені дослідили, як на долю сонячного спалаху може вплинути активна область, в якій він виник.

Про це розповідають у Китайській академії наук.

У нашій Сонячній системі сонячні спалахи та викиди корональної маси (ВКМ) є найвидовищнішими виверженнями. Великі сонячні спалахи та ВКМ можуть принести нам катастрофічну космічну погоду, зламати наші супутники та навігаційну систему, а також спричинити масштабне відключення електрики на Землі.

Сонячна активність іноді залишається в пастці близько до поверхні Сонця, але іноді вона виривається у величезних викидах гарячої плазми. Що визначає, чи залишиться сонячний спалах замкнутим, чи за ним наступить катастрофічне виверження?

Дослідження під керівництвом доктора Лі Тінга з Національних астрономічних обсерваторій Китайської академії наук (NAOC) надає підказки для цього питання. Вони були недавно опубліковані у The Astrophysical Journal Letters.

Дослідники вивчили, як на долю спалаху може вплинути активна область, в якій спалах виник. Вони використовували спостереження зі супутника Обсерваторії сонячної динаміки (SDO) у період 2010-2019 років й створили найбільшу на сьогодні базу даних про спалахи. Ця база даних включає 719 сонячних спалахів та містить вивергальний характер кожного великого спалаху.

Вони виявили, що чим більший загальний магнітний потік активної області, в якій відбувається спалах, тим менша ймовірність, що спалах асоціюється з ВКМ. "При заданій інтенсивності спалаху, більш ймовірно, що спалах прийде з вивергальним ВКМ, якщо його активна область має менший магнітний потік. Більший магнітний потік означає, що спалах сильніше обмежений розташованим над ним фоновим полем, що запобігає його виверженню", - сказав доктор Лі.

На основі цих сонячних спостережень дослідники також припустили швидкість асоціації R для зірок сонячного типу, взявши репрезентативний зоряний магнітний потік активної області 10^24 Mx. Для "супер спалахів" класу X100 на зорях сонячного типу не більше 50% спалахів можуть генерувати зоряні ВКМ. Це може допомогти пояснити, чому виявлення зоряних ВКМ є рідкістю.

Результати мають важливі наслідки для прогнозування ВКМ, що виникають у поєднанні з великими спалахами, а також для сонячно-зоряного зв′язку, де швидкості асоціації сонячного спалаху та ВКМ використовуються для оцінки частот виникнення зоряних ВКМ.

Ця робота була виконана спільно з Китайським метеорологічним управлінням, Школою фізики та матеріалознавства Університету Аньхой та Інститутом фізики та обсерваторією Канцельхое з досліджень Сонця та навколишнього середовища Університету Граца в Австрії.

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.