Астрономи постійно знаходять на небі таємничі округлі кільця і не знають, як їх пояснити

За останні кілька років астрономи помітили у далекому Всесвіті кілька гігантських і майже ідеально круглих радіооб′єктів. Хоча ще ніхто не має пояснень щодо цих загадкових сутностей, нещодавно команда дослідників додала ще один до свого каталогу, що потенційно наблизило їх до вирішення цієї проблеми.

Загадка виникла незабаром після того, як Австралійський квадратний кілометровий масив (ASKAP) — набір із 36 колосальних тарілок у Західній Австралії, який сканує небеса в радіодіапазоні електромагнітного спектра — почав створювати карти всього нічного неба в 2019 році, розповідає видання Live Science.

Вчені ASKAP в основному шукали яскраві джерела, які можуть свідчити про присутність чорних дір або величезних галактик, що світяться у радіохвилях. Але деякі члени команди постійно полюють "за всім дивним, всім новим і всім, що не схоже ні на що інше", розповіла виданню Бербель Корибальські — астроном, що спеціалізується на галактиках, з Державного об’єднання наукових та прикладних досліджень (CSIRO) та Західного Сіднейського університету, Австралія.

У цих даних, член групи Анна Д. Капінська з Національної обсерваторії радіоастрономії в Сокорро, штат Нью-Мексико, помітила чотири яскравих радіокруга, згадує Корибальські, хоча спочатку решта дослідників віднесли їх до більш знайомих явищ.

Але коли телескопи спробували подивитись на об’єкти в інших довжинах хвиль, такими як оптичне світло, яке використовують наші очі, вони виявилися порожніми, що призвело до того, що команда назвала їх дивними радіокругами (ORC).

Що ще незвично, кожен з ORC мав галактику, розташовану майже точно в центрі, наче бичаче око. Астрономам вдалося визначити, що кожне з цих утворень знаходилося на відстані кількох мільярдів світлових років одне від одного і вони потенційно можуть сягати діаметру у кілька мільйонів світлових років.

Раніше ніхто нічого подібного не бачив, і в статті, опублікованій минулого року, команда запропонувала 11 потенційних пояснень, чим вони можуть бути, включаючи глюки при отриманні зображення, викривлення у просторі-часі, відомі як кільця Ейнштейна, або новий тип залишків від вибуху наднової.

З тих пір дослідники знову просканували небо за допомогою ASKAP і виявили ще один ORC, який поповнив їх колекцію — об'єкт приблизно в 1 мільйон світлових років в діаметрі, що знаходиться на відстані приблизно 3 мільярдів світлових років. Вони опублікували свої висновки 27 квітня на сайті препринтів arXiv, і вони були прийняті до публікації в журналі “Щомісячні повідомлення Королівського астрономічного товариства”.

Зараз команда звузила свої ідеї до трьох можливих пояснень, сказала Корибальські. Перше полягає в тому, що, можливо, існують додаткові галактики, що утворюють скупчення поблизу об’єкта і згинають яскравий матеріал у кільцеподібну структуру. Вони можуть бути занадто тьмяними, щоб їх могли помітити поточні телескопи.

Інша можливість полягає в тому, що центральна надмасивна чорна діра цих галактик поглинає газ і пил, виробляючи величезні струмені частинок та енергії у формі конуса. Астрономи часто спостерігали такі явища у Всесвіті, хоча загалом струмені вирівнюються таким чином із Землею, що обсерваторії бачать, що вони виходять з боків галактики.

Можливо, у випадку з ORC, струмені просто спрямовані прямо на нашу планету, припускає Корибальські, так що ми, по суті, дивимося у ствол довгої трубки і при цьому створюється кругле двовимірне зображення навколо центральної галактики.

"Інше пояснення є більш захоплюючим", - сказала вона. "Це може бути чимось абсолютно новим".

Не виключено, що в середині цих галактик відбулася якась невідома, але високоенергетична подія, яка створила вибухову хвилю, яка рухалася у вигляді сфери і призвела до утворення кільцевої структури. Корибальські ще не впевнена, який тип подій може залишити таку сигнатуру, хоча, можливо, це раніше невідомий продукт руйнування чорних дір, такий як той, що спостерігався в гравітаційних хвилях у Лазерній інтерферометричній гравітаційно-хвильовій обсерваторії (LIGO) у США.

Але Харіш Ведантхем, астроном Нідерландського інституту радіоастрономії, який не був пов'язаний з цією роботою, підтримує простішу ідею — що ORC є проявом добре відомого явища і являє собою яскраві струмені, що вистрелюють з галактики під кутом, що рідко спостерігається.

У цьому Ведантхем керується принципом “бритви Оккама”, який віддає перевагу буденним поясненням перед дивними та новими. "Ви можете вибудувати екзотичний сценарій", - сказав він Live Science. "Але найпростіша відповідь майже завжди правильна".

Аналогічним чином, можливість того, що ORC є невидимим галактичним скупченням, не приваблює його, оскільки "якось важко приховати кластер", сказав він. Об'єкти знаходяться далеко, але вони не так вже й далеко, тому принаймні кілька додаткових галактик повинні бути помітними, додав він.

І Ведантхем, і Корибальські сходяться на думці, що проведення більшої кількості спостережень на телескопах на інших довжинах хвиль має допомогти вченим краще зрозуміти, що відбувається. За словами Корибальські, нові дані будуть надходити протягом найближчих шести місяців або близько того, які, можливо, поповнять каталог додатковими ORC.

Тим часом вона дещо насолоджується таємницею. "Ви стаєте детективом. Ви дивитесь на всі підказки і зважуєте їх одну проти другої", - сказала вона. "Іноді Всесвіт просто придумує дивні і чудові форми".

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.