Два галактичні кластери немов тримаються за руки
НАСА показало зображення із мостом між двома скупченнями галактик, утвореного внаслідок їх зіткнення, та як він згинається дією надмасивної чорної діри.
Кілька сотень мільйонів років тому два галактичні скупчення зіткнулися і потім пройшли одне через одного, розповідають в НАСА. Ця могутня подія випустила потік гарячого газу з кожного галактичного кластеру, який утворив незвичайний міст між двома об’єктами. Зараз цей міст піддається дії частинок, відведених від надмасивної чорної діри.
Скупчення, або кластери галактик – найбільші об’єкти у Всесвіті, утримувані разом гравітацією. Вони містять сотні, або й тисячі галактик, величезну кількість газу з температурою у багато мільйонів градусів, який світиться в рентгенівських променях, і величезні резервуари невидимої темної матерії.
Система, відома як «Abell 2384», показує гігантські структури, які можуть бути результатом зіткнення двох галактичних кластерів. На цьому композитному зображенні рентгенівських знімків з космічних обсерваторій Чандра НАСА та XMM-Newton Європейського космічного агентства (блакитний), а також від Гігантського радіотелескопу метрових хвиль в Індії (червоний) показано перегрітий газовий міст в Abell 2384. Цей новий вигляд у кількох довжинах хвиль показує ефект струменю, вистрілюваного від надмасивної чорної діри в центрі галактики в одному з кластерів. Струмінь настільки потужний, що вигинає форму газового мосту, який простягається більш ніж на 3 мільйонів світлових років і має масу близько 6 трлн Соньц.
Маркована версія зображення простежує форму мосту, позначає положення надмасивної чорної діри і показує, куди струмінь штовхає гарячий газ у мосту вбік від точки зіткнення. На цій останній точці астрономи знайшли докази ударного фронту, схожого на звуковий удар із надзвукового літального апарату, який може тримати газ гарячим та не давати йому охолоджуватися, щоб утворювати нові зірки.
Радіовипромінювання простягається приблизно на 1,2 мільйона світлових років від чорної діри на північ і приблизно 1,7 мільйона світлових років на південь. Північне радіовипромінювання слабкіше, ніж південне. Ці відмінності можуть бути пояснені уповільненням радіовипромінювання на північ завдяки впливу струменя з гарячим газом у мості.
Чандра часто спостерігала порожнини в гарячому газі, утворені струменями в центрах галактичних скупчень, таких як скупчення Персея, MS 0735 та кластер Опіхуса. Однак, Abell 2384 пропонує рідкісний випадок такої взаємодії, що відбувається у зовнішній області кластера. Також незвичним є те, що надмасивна чорна діра, що керує струменем, знаходиться не в найбільшій галактиці, розташованій в центрі скупчення.
Астрономи вважають, що такі об'єкти, як Abell 2384, важливі для розуміння зростання скупчень галактик. На основі комп’ютерних моделювань було показано, що після зіткнення двох галактичних кластерів, вони коливаються, наче маятник, і проходять між собою кілька разів, перш ніж злитися для утворення більшого скупчення. Виходячи із цих симуляцій, астрономи вважають, що два кластера в Abell 2384 у підсумку зіллються.
Abell 2384 знаходиться на відстані 1,2 млрд світлових років від Землі. На основі попередньої роботи, вчені оцінюють загальну масу Abell 2384 у 260 трлн мас Сонця. Сюди входять темна матерія, гарячий газ та окремі галактики.
Документ, що описує цю роботу, був опублікований у січневому випуску журналу «Щомісячні повідомлення Королівського астрономічного товариства» (Monthly Notices of the Royal Astronomical Society) та наразі доступний в Інтернеті.
Зображення зверху та всередині статті X-ray: NASA/CXC/SAO/V.Parekh, et al. & ESA/XMM; Radio: NCRA/GMRT
Читайте ще цікаві новини про космос.