Хаббл сфотографував дюжину двійників галактики

На цьому знімку телескопу Хаббла показано космічний калейдоскоп віддаленої галактики, яка була поділена на кілька зображень за допомогою ефекту, що називається гравітаційним лінзуванням.

Гравітаційне лінзування означає, що галактичний кластер на передньому плані є настільки масивним, що його гравітація викривляє тканину простору-часу, згибаючи та збільшуючи світло від більш віддаленої галактики позад нього. Цей ефект «кривого дзеркала» не лише розтягує фонове зображення галактики, але й створює кілька зображень однієї галактики.

Явище лінзування дає щонайменше 12 зображень фонової галактики, розподілених по чотирьох основних дугах. Три з цих дуг можна побачити у верхньому правому куті, тоді як одна протилежна дуга видніється у нижньому лівому кутку – частково прихована яскравою зіркою Чумацького Шляху на передньому плані.

Галактика, що отримала назву «Арка Санбьорст» (офіційна назва PSZ1 G311.65-18.48) заходиться на відстані майже 11 мільярдів світлових років від Землі і була прокопійована масивним скупченням галактик на передньому плані на відстані 4,6 мільярдів світлових років від нас.

Хаббл використовує ці космічні лупи для вивчення об’єктів, які в іншому випадку були б занадто слабкими і малими навіть для надзвичайно чутливих інструментів. Арка Санбьорст не є виключенням, не дивлячись на те, що вона є однією з найяскравіших лінзованих галактик із відомих.

Лінзи роблять зображення Арки Санбьорст в 10-30 разів яскравішою, ніж зазвичай виглядає фонова галактика. Збільшення дозволяє Хабблу продивлятися структури розміром всього 520 світлових років, які були б занадто малими, щоби їх побачити без турбо-прискорення з-за ефекту лінзування. Структури нагадують області зореутворення в поряд розташованих галактиках локального Всесвіту, що дозволяє астрономам детально вивчити віддалену галактики та її оточуюче середовище.

Спостереження Хаббла показують, що Арка Санбьорст схожа на галактики, які існували набагато раніше в історії Всесвіту, можливо, лише через 150 мільйонів років після Великого Вибуху, зазначають в НАСА.

Фото: NASA, ESA and E. Rivera-Thorsen (Institute of Theoretical Astrophysics Oslo, Norway)

Як ми розповідали, астрономи використовують гігантський кластер галактик як рентгенівську збільшувальну лінзу, таким чином заглянувши у минуле майже на 9,4 млрд років.

Читайте ще цікаві новини про космос.