9 планета може бути чорною дірою

Гіпотетична дев’ята планета, яка, як вважається, прихована десь на околицях нашої Сонячної системи, може взагалі не бути планетою. Згідно з новим дослідженням, припускається, що таємничий і досі невиявлений об’єкт може бути первісною чорною дірою.

Це дослідження було опубліковано на сервері препринтів arXiv, розповідає видання Phys.org.

Первісні чорні діри (ПЧД) – це старі і порівняно невеликі чорні діри, які виникли незабаром після Великого вибуху. Припускається, що вони утворилися в результаті флуктацій щільності в самому ранньому Всесвіті. Вважається, що ПЧД з найменшою масою, ймовірно, випарилися. Однак ті, що мають більшу масу, все ще можуть існувати, випаровуючись у сучасну епоху, хоча їх ніколи не спостерігали безпосередньо.

Астрономи Якуб Шольц з Даремського університету та Джеймс Унвін з Університету Іллінойсу в Чикаго припускають, що ПЧД можуть знаходитися навіть ближче до нас, ніж ми думаємо. У нещодавно опублікованій статті вони обмірковують можливість того, що невловима Планета 9, яка теоретично обертається навколо Сонця на відстані від 300 до 1000 а.о., може бути такою старою і компактною чорною дірою.

Пояснюючи свою інтригуючу гіпотезу, дослідники акцентують увагу на двох нерозв’язаних гравітаційних аномаліях зі схожою масою: аномальні орбіти транс-нептунових об’єктів (ТНО) та надлишок мікро-лінзованих подій. Цікавим є те, що обидві події зумовлені об'єктами, які мають масу від 0,5 до 20 мас Землі.

Припускається, що аномалії орбіт ТНО викликані новим гравітаційним джерелом у зовнішній Сонячній системі. Хоча широко поширена думка, що це джерелом може бути вільно плаваюча планета, Шольц та Унвін стверджують, що сценарій з ПЧД не є необґрунтованим і його слід враховувати.

«Захоплення вільно плаваючої планети є основним поясненням походження Планети 9, і ми показуємо, що ймовірність захоплення ПЧД замість неї є порівнянним варіантом», - написали астрономи у статті.

Однак, підтвердити цю теорію може бути важкою справою, оскільки така гіпотетична ПЧД з масою близько п’яти земних мас та радіусом близько п’яти сантиметрів мала б температуру Хокінга приблизно 0,004 К, що робить її холоднішою, ніж космічний мікрохвильовий фон (реліктове випромінення). Тому потужність, випромінювана тільки однією типовою ПЧД, є мізерною, що ускладнює її виявлення.

Щоб подолати цю перешкоду, автори статті пропонують шукати анігіляційні сигнали від мікро-гало темної матерії навколо ПЧД. Вважається, що такий ореол темної матерії, якщо анігілює, здатен подати потужний сигнал, який можна було б ідентифікувати за допомогою спостережень. Відповідно, астрономи пропонують спеціалізовані пошуки рухомих джерел у рентгенівських, гамма-променях, та інших космічних променях високої енергії, що може надати більше доказів на підтримку гіпотези про ПЧД.

Читайте ще цікаві новини про космос.