Вебб виявив полярне сяйво на самотній планеті

Астрономи, використовуючи космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST), детально вивчити погоду на гарячій планеті SIMP-0136, що блукає одна без своєї зорі, і виявили сильну активність, схожу на полярне сяйво.

Про це розповідають в Трініті-коледжі Дублінського університету, передають OstanniPodii.com.

Висока чутливість приладів на борту JWST дозволила команді дослідників побачити найдрібніші зміни яскравості планети під час її обертання, які були використані для відстеження змін температури, хмарного покриву та хімічного складу.

На диво, ці спостереження також пролили світло на сильну полярну активність SIMP-0136, схожу на північне сяйво на Землі або потужну полярну заграву на Юпітері, яка нагріває верхні шари атмосфери.

«Це одні з найточніших вимірювань атмосфери будь-якого позазоряного об′єкта на сьогодні, і вперше зміни властивостей атмосфери були виміряні безпосередньо», — сказав доктор Еверт Наседкін з Канади, постдокторант Школи фізики Трініті, який є головним автором наукової статті, що була опублікована в провідному міжнародному журналі Astronomy & Astrophysics.

«А при температурі понад 1500 °C SIMP-0136 робить цьогорічну спеку влітку м′якою», — продовжив він. «Точні спостереження, які ми провели, дозволили нам точно зафіксувати зміни температури менш ніж на 5 °C. Ці зміни температури були пов′язані з незначними змінами хімічного складу цієї планети у вільному плаванні, що свідчить про бурі — подібні до Великої червоної плями Юпітера — які обертаються в полі зору».

Новини за подібною темою:

		"Вебб" виявив надзвичайне багатство органічних молекул у недалекій та затьмареній пилом галактиці
		"Вебб" показав, як зоря при своїй смерті віддає у космос матеріал для утворення нових світів
		«Маленькі червоні точки» у ранньому Всесвіті можуть бути чорними дірами в газових коконах

Ще одним несподіваним відкриттям стала відсутність мінливості хмар на SIMP-0136. Можна було б очікувати, що зміни в хмарному покриві призведуть до змін в атмосфері, подібно до спостереження за хмарами й блакитним небом тут, на Землі.

Натомість команда виявила, що хмарний покрив над поверхнею SIMP-0136 був постійним. За температурних умов на планеті, ці хмари не схожі на земні, а складаються із силікатних крупинок, подібних до піску на пляжі.

«Різні довжини хвиль світла пов′язані з різними особливостями атмосфери. Подібно до спостереження за змінами кольору на поверхні Землі, зміни кольору SIMP-0136 обумовлені змінами властивостей атмосфери», — додав доктор Наседкін.

«Отже, використовуючи найсучасніші моделі, ми могли б зробити висновки про температуру атмосфери, хімічний склад і розташування хмар», - додав він.

Професорка Йоханна Вос із фізичного факультету Трініті, яка очолювала дослідження, сказала: «Ця робота захоплює, оскільки вона показує, що, застосовуючи наші найсучасніші методи моделювання до передових наборів даних JWST, ми можемо почати складати уявлення про процеси, що визначають погоду в світах за межами нашої Сонячної системи. Розуміння цих погодних процесів буде мати вирішальне значення, оскільки ми продовжуємо відкривати та характеризувати екзопланети в майбутньому».

«Хоча на даний момент такі спостереження спектроскопічної мінливості обмежуються ізольованими коричневими карликами, як цей, майбутні спостереження за допомогою Надзвичайно великого телескопа та, зрештою, «Обсерваторії життєпридатних світів» дозволять вивчати динаміку атмосфери екзопланет, від газових гігантів, подібних до Юпітера, до кам′янистих світів», - додала вона.

• телескоп Вебба
• Екзопланети