Астрономи знайшли цікавий світ розміром між Землею та Венерою

Використовуючи дані TESS (Супутник спостережень транзитів екзопланет) та інших засобів, дві міжнародні команди астрономів відкрили планету розміром між Землею й Венерою, що знаходиться всього за 40 світлових років від нас та є цікавою для подальших досліджень.

Про це розповідають в NASA, передають OstanniPodii.com.

TESS вдивляється у велику ділянку неба протягом місяця, відстежуючи зміни яскравості десятків тисяч зір з інтервалами від 20 секунд до 30 хвилин. Фіксація транзитів -- коротких, регулярних затемнень зір, спричинених проходженням орбітальних світів -- є однією з головних цілей місії.

"Ми знайшли найближчий транзитний, помірний світ розміром із Землю", - сказав Масаюкі Кузухара, доцент проєкту в Центрі астробіології в Токіо, який очолював одну дослідницьку групу разом з Акіхіко Фукуї, доцентом проєкту в Токійському університеті. "Хоча ми ще не знаємо, чи є у нього атмосфера, ми думали про нього як про екзо-Венеру, з такими ж розмірами та енергією, яку вона отримує від своєї зорі, як і наша сусідка по Сонячній системі".

Зоря, навколо якої обертається знайдена екзопланета, має назву Gliese 12 -- це холодний червоний карлик, розташований майже за 40 світлових років від нас у сузір′ї Риб. Зоря має лише близько 27% від розміру Сонця, при цьому її поверхнева температура становить близько 60% від температури Сонця. Відкритий світ, названий Gliese 12 b, обертається по орбіті кожні 12,8 дня й має розмір Землі або трохи менший -- його можна порівняти з Венерою. Якщо припустити, що він не має атмосфери, то температура поверхні планети становить близько 42 градуси за Цельсієм.

Астрономи кажуть, що малі розміри й маса зір-червоних карликів роблять їх ідеальними для пошуку планет земного розміру. Менший розмір зорі означає більше затемнення під час кожного транзиту, а менша маса означає, що планета, яка обертається навколо неї, може спричинити сильніші коливання зорі, відомі як "рефлекторний рух". Завдяки цим ефектам менші планети легше виявити.

Менша світність червоних карликів також означає, що їхні придатні для життя зони -- діапазон орбітальних відстаней, де на поверхні планет може існувати рідка вода -- знаходиться ближче до них. Це полегшує виявлення транзитних планет у придатних для життя зонах навколо червоних карликів, ніж навколо зір, які випромінюють більше енергії.

Відстань, що відділяє Gliese 12 від нової планети, становить лише 7% відстані між Землею й Сонцем. Планета отримує у 1,6 раза більше енергії від своєї зорі, ніж Земля від Сонця, і приблизно 85% від того, що отримує Венера.

Новини за подібною темою:

		Водні світи, які пережили смерть своїх зірок, можуть добре підходити для пошуків життя
		Астрономи знайшли дивні мінінептуни

"Gliese 12 b є однією з найкращих мішеней для вивчення того, чи можуть планети розміром із Землю, що обертаються навколо холодних зір, зберегти свою атмосферу, що є вирішальним кроком для поглиблення нашого розуміння придатності планет до життя в нашій галактиці", - сказав Шишир Дхолакія, докторант Центру астрофізики Університету Південного Квінсленда в Австралії. Він очолював іншу дослідницьку групу разом з Ларисою Палеторп, докторанткою Единбурзького університету та Університетського коледжу Лондона.

Обидві команди припускають, що вивчення Gliese 12 b може допомогти розкрити деякі аспекти еволюції нашої Сонячної системи.

"Вважається, що перші атмосфери Землі й Венери були позбавлені, а потім поповнилися за рахунок вулканічних викидів і бомбардувань залишковим матеріалом Сонячної системи", - пояснює Палеторп. "Земля придатна для життя, але Венера -- ні через повну втрату води. Оскільки Gliese 12 b знаходиться між Землею й Венерою за температурою, її атмосфера може багато чому навчити нас про шляхи розвитку планет, придатних для життя".

Одним з важливих чинників збереження атмосфери є бурхливість зорі. Червоні карлики, як правило, магнітно активні, що призводить до частих потужних рентгенівських спалахів. Однак аналіз, проведений обома командами, показав, що Gliese 12 не демонструє жодних ознак екстремальної поведінки.

Стаття під керівництвом Кузухари та Фукуї з′явилася в The Astrophysical Journal Letters, а висновки Дхолакії та Палеторп були опубліковані того ж дня в MNRAS ("Щомісячні повідомлення Королівського астрономічного товариства").

Під час транзиту світло від зорі-господаря проходить крізь будь-яку атмосферу. Різні молекули газу поглинають різні кольори, тому транзит створює набір хімічних відбитків, які можна виявити за допомогою таких телескопів, як Вебб.

"Ми знаємо лише кілька помірних планет, подібних Землі, які знаходяться досить близько до нас і відповідають іншим критеріям, необхідним для такого роду досліджень, які називаються спектроскопією пропускання, з використанням сучасних засобів", - сказав Майкл МакЕлвейн, астрофізик-дослідник з Центру космічних польотів НАСА імені Годдарда, співавтор статті Кудзухари й Фукуї. "Щоб краще зрозуміти різноманітність атмосфер і результати еволюції цих планет, нам потрібно більше прикладів, подібних до Gliese 12 b".

• Екзопланети