Поверхня астероїда Бенну подібна басейну з пластиковими кульками

Проаналізувавши дані, вчені дізналися дивовижну річ: космічний апарат OSIRIS-REx міг би зануритися в астероїд Бенну, якби не включив свої двигуни для відходу назад одразу після того, як захопив пил та каміння з його поверхні.

Про це розповідають в NASA, передають OstanniPodii.com

Виявилося, що частинки, з яких складається поверхня Бенну, настільки несильно ущільнені та слабко пов'язані одна з одною, що якби людина ступила на Бенну, вона відчувала б дуже слабкий опір, ніби ступила в басейн з пластиковими кульками, які є популярними ігровими майданчиками для дітей.

Новини за подібною темою:

		NASA відправить апарат до астероїда Апофіс, коли той наближатиметься до Землі
		Зразки з астероїда Рюґу показують, що органічні сполуки можуть утворюватися у холодніших регіонах космосу
		Супутник астероїда Дінкінеш здивував дослідників

“Якби Бенну був повністю ущільнений, то це означало б майже тверду породу, але ми виявили багато порожнього простору на поверхні”, - сказав Кевін Уолш, член наукової групи OSIRIS-REx з Південно-Західного дослідницького інституту, розташованого в Сан-Антоніо.

Останні дані про поверхню Бенну були опубліковані 7 липня у парі статей у журналах “Science” та “Science Advances” під головуванням Данте Лауретти, головного дослідника OSIRIS-REx з Університету Аризони у Тусоні, та Уолша. Ці результати доповнюють інтригу, яка тримала вчених у напрузі протягом усієї місії OSIRIS-REx, оскільки Бенну постійно виявлявся непередбачуваним.

Астероїд показав першу несподіванку у грудні 2018 року, коли космічний апарат НАСА прибув до Бенну. Команда OSIRIS-REx виявила поверхню, засіяну валунами, замість гладкого піщаного пляжу, який вони очікували побачити, ґрунтуючись на спостереженнях земних та космічних телескопів. Вчені також виявили, що Бенну викидає у космос частки породи.

Вид астероїда Бенну, як він викидає частинки зі своєї поверхні 19 січня 2019 року, був створений шляхом об'єднання двох зображень, отриманих з борту космічного апарату OSIRIS-REx. Також були застосовані інші методи обробки зображень, такі як обрізання та регулювання яскравості та контрастності кожного зображення. Credits: NASA/Goddard/University of Arizona/Lockheed Martin

“Наші очікування щодо поверхні астероїда були абсолютно невірними”, - сказав Лауретта.

Останній натяк на те, що Бенну не такий, як здавався, з'явився після того, як космічний апарат OSIRIS-REx взяв зразок і передав на Землю приголомшливі зображення поверхні астероїда крупним планом. “Ми побачили величезну стіну уламків, що походить від місця взяття проби”, - каже Лауретта. “Ми подумали: "Свята корова!"”

Вчені були спантеличені великою кількістю розкиданих камінчиків, враховуючи те, як обережно космічний апарат торкався поверхні. Ще дивнішим було те, що космічний апарат залишив великий кратер завширшки 8 метрів. “Щоразу, коли ми перевіряли процедуру забору зразків у лабораторії, у нас майже не виходило заглиблень”, - сказав Лауретта. Команда місії вирішила відправити космічний апарат назад, щоб зробити більше фотографій поверхні Бенну, “щоб побачити, наскільки великий безлад ми влаштували”, - сказав Лауретта.

Вчені місії проаналізували обсяг уламків, видимих на знімках до та після взяття проби на ділянці, названій "Соловей". Вони також вивчили дані щодо прискорення, зібрані під час дотику космічного апарату. Ці дані показали, що під час торкання астероїда апарат OSIRIS-REx відчував такий самий опір - дуже невеликий - який людина відчуває, стискаючи поршень на френч-пресі. “До того часу, як ми запустили двигуни, щоб залишити поверхню, ми все ще занурювалися в астероїд”, - сказав Рон Баллуз, науковий співробітник місії OSIRIS-REx, який працює в Лабораторії прикладної фізики Джона Хопкінса в Лорелі, штат Мериленд.

Баллуз та дослідницька група провели сотні комп'ютерних симуляцій для визначення щільності та когезії поверхні Бенну на основі знімків космічного апарату та інформації про прискорення. Інженери змінювали властивості когезії поверхні в кожній симуляції, поки не знайшли ту, яка найточніше відповідала реальним даним.

Тепер ця точна інформація про поверхню Бенну може допомогти вченим краще інтерпретувати дистанційні спостереження за іншими астероїдами, що корисно при проєктуванні майбутніх місій до астероїдів і для розробки методів захисту Землі від зіткнень з астероїдами.

Можливо, такі астероїди, як Бенну — ледве утримувані разом гравітацією чи електростатичною силою — можуть розпастися в атмосфері Землі та таким чином становити небезпеку іншого типу, ніж тверді астероїди. “Я думаю, що ми ще тільки починаємо розуміти, що це за тіла, тому що вони виявляються дуже контрінтуїтивними”, - сказав Патрік Мішель, вчений OSIRIS-REx та директор з досліджень Національного центру наукових досліджень в обсерваторії Лазурного берега в Ніцці, Франція.

Credits: NASA’s Goddard Space Flight Center/CI Lab/SVS

Астероїд Бенну — близькоземний, потенційно небезпечний для нас. Як було розраховано, ймовірність зіткнення із Землею 0,057% до 2300 року та ймовірність зіткнення 0,037% 24 вересня 2182 року.

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.

• Бенну
• Астероїди