Астрономи, схоже, помилилися із далеким сплеском гамма-променів

"Надзвичайний сплеск гамма-променів", ймовірно, прийшов з чогось набагато ближчого до Землі

Попри всю нашу майстерність у вивченні космосу, є деякі базові речі, які досі надзвичайно важко зробити, розповідає видання ScienceAlert.

Одна з таких речей — вимірювання відстаней, особливо для випадкових, швидкоплинних спалахів світла. І тепер один з цих швидкоплинних спалахів, інтерпретований як можливий сплеск гамма-випромінювання від 13,4 мільярда світлових років у Всесвіті, був розкритий.

У двох нових роботах окремі групи астрономів виявили, що спалах, названий GN-z11-flash — є результатом чогось набагато ближчого до нашої домівки. А саме, це було сонячне світло, що відбилося від частини викинутої ракети на навколоземній орбіті.

В одній роботі команда під керівництвом астрофізика Чарльза Стейнхардта з Інституту Нільса Бора Копенгагенського університету в Данії вважає, що швидше за все сигнал виник у межах Сонячної системи.

У другій, команда під керівництвом астронома Міхала Міхаловського з Університету Адама Міцкевича в Польщі простежила його до шматка космічного сміття у районі спалаху — викинутого розгінного блоку “Бріз-М” російської ракети "Протон".

Між тим, перша команда, яка повідомила про GN-z11-flash і припустила, що це може бути сплеск гамма-променів, очолювана астрономом Ліньхуа Цзяном з Інституту астрономії та астрофізики Кавлі в Китаї, прийшла до висновку, що сигнал надходить від набагато більш далекої відстані.

"Це типова проблема в астрономії — важко виміряти відстані", - сказав Міхаловський ScienceAlert.

"Об'єкт із заданою зареєстрованою яскравістю може бути тьмяним об'єктом поблизу, або світним віддаленим об'єктом. В обох випадках вони виглядали б для нас однаково яскравими. Об'єкт, про який йдеться, виявився дуже близьким шматком космічного сміття, але його яскравість однаково сумісна з величезним вибухом зорі на краю спостережуваного Всесвіту".

GN-z11-flash був виявлений 7 квітня 2017 року, коли Цзян та його команда проводили спостереження у близькому інфрачервоному діапазоні далекої галактики під назвою GN-z11 за допомогою приладу MOSFIRE на телескопі Кек I на Гаваях. За 5,3 години зібраних даних вони виявили короткий сплеск, коротший за 245 секунд, що збігався з положенням галактики на небі.

Вони виключили рухливий об’єкт, наприклад супутник, оскільки спалах стався через кілька годин після заходу сонця, і виключили відомі малі планети; астрономи виявили, що їх немає в тій частині неба. Тому найбільш ймовірним поясненням був ультрафіолетовий спалах, пов'язаний зі сплеском гамма-променів від GN-z11.

Інші вчені були менш переконані в цьому. Рівень удачі, необхідний для такого виявлення, був би надзвичайно високим, особливо з огляду на дефіцит гамма-сплесків, виявлених у ранньому Всесвіті. На сьогодні їх було лише кілька; і GN-z11-flash був би найбільш раннім з усіх них, і виявлений лише за коротке п'ятигодинне вікно спостережень.

"Крайня ймовірність того, що швидкоплинне джерело є сплеском гамма-випромінювання в дуже ранньому Всесвіті, вимагає повного усунення всіх ймовірних альтернативних гіпотез", - написали Стейнхардт та його команда у своїй роботі.

"Ми виявляємо численні приклади подібних швидкоплинних сигналів в окремих архівних спостереженнях MOSFIRE і стверджуємо, що об'єкти Сонячної системи — природні або штучні — є набагато більш ймовірним поясненням цих явищ".

Міхаловський та його колеги докопалися до конкретного об’єкта. Вони уважно вивчили базу даних космічного сміття Space-Track й виявили викинутий ступінь ракети-носія «Протон», запущеної у 2015 році. Ця ракета, як вони виявили, знаходилася на відстані 13 758 кілометрів від Землі та могла б з’явитися у полі зору MOSFIRE у той час, коли відбувався спалах.

Щобільше, на такій висоті вона не опинилася б у тіні Землі — це означає, що сонячне світло дійсно могло б відбитися від неї.

Цзян та його колеги не переконані в цьому. За їхніми словами, профіль спалаху відрізняється від спалахів навколоземних об’єктів, та їх розрахунки показують, що ступінь ракети «Бріз-М» не знаходилася настільки близько до поля зору. Вони припускають, що спалах міг бути з невідомої ракети, але навіть тоді ймовірність цього низька, кажуть вони.

"Ми не можемо повністю виключити можливість появи невідомих супутників (або уламків)", - написали вони. "Попри цей факт, наші нові розрахунки припустили, що наш вихідний висновок залишається дійсним".

Сподіваємося, що ще не все з’ясовано щодо GN-z11-flash. Однак, як каже старий добрий Оккам, якщо є простіше пояснення, то відповідь, ймовірно, й опиниться саме там; та, як доречно зауважив Карл Саган, надзвичайні заяви вимагають надзвичайних доказів.

Щоб остаточно зв’язати спалах GN-z11-flash з галактикою GN-z11, наукова спільнота захоче побачити ці надзвичайні докази. Поки що Михаловський досить задоволений висновком своєї команди.

"З одного боку, існування сплеску гамма-променів у такій далекій галактиці мало б важливі наслідки для нашого розуміння утворення перших зірок і галактик, тому я був щасливий, що можу підштовхнути науку у правильному напрямку", - сказав він. “З іншого боку, прикро, що таке надзвичайне відкриття виявилося таким мирським поясненням”.

Всі три роботи були опубліковані у журналі Nature Astronomy.

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.