Люди звертають увагу на нову інформацію лише тоді, коли цього хочуть

Ми схильні прислухатися до людей, які говорять нам те, у що ми хотіли б вірити, та ігноруємо людей, які говорять нам те, чого ми воліли б не вважати за правду.

У результаті, однодумці, як правило, схильні робити один одного більш упередженими, обмінюючись переконаннями один з одним. Про це говориться у новому дослідженні, опублікованому Оксфордським університетом 14 вересня у “Journal of the European Economic Association” у статті “Соціальний обмін мотивованими переконаннями”.

Хоча розумно було б вважати, що люди приймають рішення, спираючись лише на факти та досвід, попередні дослідження показали, що особи, які приймають рішення, мають «мотивовані переконання»; Вони вірять в речі, частково тому, що хотіли б, щоб це було правдою. Вмотивовані переконання (і міркування, які до них призводять) можуть викликати серйозні упередження. Передбачається, що мотивовані переконання пояснюють поширення дезінформації на онлайн-форумах. Такі переконання також можуть пояснювати показники фондового ринку. Існує багато об’єктивної інформації про фінансові ринки, проте прийняття групових рішень та заохочення (наприклад, показники акцій Game Stop взимку 2021 року) можуть призвести до появи “бульбашок” та фінансової нестабільності.

У даному досліджені використовувалися лабораторні експерименти для вивчення, чи посилюються такі упередження у переконаннях, коли люди обмінюються цими переконаннями один з одним. Дослідники розділили суб’єктів на пари на основі їх балів за тестом на коефіцієнт інтелекту (IQ), так що обидва учасники або мали обидва бали вище медіани, або обидва мали бали нижче медіани. Після цього випробовувані обмінялися думками щодо пропозиції, яку обидва хотіли вважати правдивою: що вони належать до групи з високим IQ.

Експеримент показав, що песимістично налаштовані люди з високим коефіцієнтом інтелекту, як правило, стають значно оптимістичнішими у поєднанні з більш оптимістичним колегою. Однак оптимістична людина навряд чи змінить свої переконання, якщо зіставити її з більш песимістичним колегою. Цей ефект особливо сильний для людей, які належать до групи з низьким коефіцієнтом інтелекту, де він викликає особливо серйозні упередження. В цілому, результати дозволяють припустити, що посилення упередженості відбувається тому, що люди (вибірково) приписують більш високу інформаційну цінність соціальним сигналам, які підсилюють їх попередню мотивацію вірити.

Однак на півдорозі експерименту дослідники надали суб’єктам неупереджену інформацію про те, до якої групи IQ відносяться суб’єкти. Це було дуже ефективно для усунення упереджень, викликаних початковим обміном переконань. Таким чином, результати свідчать про те, що надання неупереджених, надійних джерел інформації може зменшити мотивовані переконання у таких ситуаціях, як “ехокамери” та фінансові ринки.

"Цей експеримент підтверджує багато популярних підозр щодо того, чому упереджені переконання можуть погіршуватися в епоху Інтернету", - сказав Райан Опреа, один з авторів роботи. "Зараз ми отримуємо багато інформації з соціальних мереж, і ми багато не знаємо про якість інформації, яку отримуємо. В результаті ми часто змушені самі вирішувати, наскільки точні різні думки та джерела інформації, і наскільки їм потрібно довіряти. Наші результати показують, що люди розв’язують цю проблему, надаючи авторитету джерелам, які говорять нам те, що ми хотіли б почути, і це може з часом значно погіршити упередженість, викликану мотивованими міркуваннями".

OstanniPodii.com