Юнона налаштовується на радіошум, викликаний вулканічним супутником Юпітера Іо

Слухаючи дощ з електронів, що стікають на Юпітер від його інтенсивного вулканічного супутника Іо, дослідники з використанням космічного апарату НАСА Юнона (Juno) встановили, що викликає потужне радіовипромінювання в гігантському магнітному полі планети-монстра.

Новий результат проливає світло на поведінку величезних магнітних полів, що генеруються газовими планетами-гігантами, такими як Юпітер, розповідають в НАСА.

Юпітер має найбільше, найпотужніше магнітне поле з усіх планет нашої Сонячної системи, із силою в його джерелі приблизно у 20 000 разів сильнішою за земну. Об нього вдаряється сонячний вітер – потік електрично заряджених частинок і магнітних полів, що постійно дмуть від Сонця. Залежно від того, наскільки сильно дме сонячний вітер, магнітне поле Юпітера може простягатися на 3,2 мільйона кілометрів у сторону до Сонця та понад 965 мільйонів кілометрів від Сонця, аж до орбіти Сатурна.

У Юпітера є кілька великих супутників, які обертаються в межах його масивного магнітного поля, причому Іо є найближчим. Іо знаходиться у гравітаційному перетягуванні між Юпітером та двома сусідніми великими супутниками, що призводить до генерації внутрішнього тепла, яке викликає сотні вулканічних вивержень по всій його поверхні.

Новини за подібною темою:

		Верхня атмосфера Юпітера здивувала астрономів
		В атмосфері Юпітера виявлено нову та високошвидкісну особливість
		У Юпітера виявлено 12 нових супутників

Ці вулкани у сукупності викидають у космос поблизу Юпітера одну тону матеріалу (газів і частинок) на секунду. Частина цього матеріалу розпадається на електрично заряджені іони та електрони та швидко захоплюється магнітним полем Юпітера. Коли магнітне поле Юпітера проходить повз Іо, електрони із супутника прискорюються вздовж магнітного поля у напрямку до полюсів Юпітера. На своєму шляху ці електрони генерують "декаметрові" радіохвилі (так зване декаметрове радіовипромінювання, або DAM). Прилад Юнони Waves може «слухати» це радіовипромінювання, яке генерується дощем електронів.

Дослідники використовували дані приладу Waves, щоб визначити точні місця у величезному магнітному полі Юпітера, звідки походять ці радіовипромінювання. За словами команди, ці місця знаходяться там, де умови якраз підходять для генерування радіохвиль; вони мають правильну напруженість магнітного поля і правильну щільність електронів (не надто багато та не надто мало).

"Радіовипромінювання, ймовірно, постійне, але Юнона повинна бути в потрібному місці, щоб слухати його", - сказала Ясміна Мартос з Центру космічних польотів НАСА ім. Годдарда у Грінбелті, штат Меріленд, та з Університету штату Меріленд, Колледж-Парк.

Радіохвилі виходять із джерела вздовж стінок порожнистого конуса, вирівняного та керованого силою та формою магнітного поля Юпітера. Юнона приймає сигнал лише тоді, коли обертання Юпітера проносить цей конус над космічним апаратом, так само як маяк ненадовго освітлює корабель у морі. Мартос є провідним автором статті про це дослідження, опублікованої в червні 2020 року в "Journal of Geophysical Research: Planets".

NASA/GSFC/Jay Friedlander

Дані Юнони дозволили команді підрахувати, що енергія електронів, що генерують радіохвилі, була набагато вищою, ніж оцінювалося раніше, – у 23 рази більше. Крім того, електрони не обов′язково повинні надходити від вулканічного супутника. Наприклад, за словами команди, вони можуть знаходитися в магнітному полі планети (магнітосфері) або виходити від Сонця як частина сонячного вітру.

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.

• Юпітер