ALMA

Відкриття її наявності свідчить про те, що частина води, яка міститься в кометах — і, можливо, навіть на Землі — є старшою за самий диск, що дає проривні уявлення про історію води в нашій Сонячній системі.

Міжнародні дослідники вперше визначили момент, коли навколо зорі за межами Сонячної системи почали формуватися планети.

Астрономи виявили, що зоряні вітри допомагають пиловим зернам перетворюватися на камінці, з яких утворюються планети, що дає нове розуміння походження кам′янистих планет, таких як Земля.

В планетоутворювальному диску виявлено рідкісну форму метанолу, одного з видів спирту, що стало важливим кроком у розумінні того, як може формуватися життя за межами Землі.

Спостерігаючи за масивною й надзвичайно активною спіральною галактикою у ранньому Всесвіті за допомогою телескопів ALMA та "Джеймс Вебб", дослідники виявили, що ця галактика-монстр має важливі схожості та відмінності порівняно із сучасними галактиками.

За допомогою радіотелескопа ALMA навколо центру нашого Чумацького Шляху виявлено докази нового типу тонкої ниткоподібної структури, що забезпечує цикли виснаження матеріалу та його поповнення.

Астрономи виявили дуже віддалену галактику, яка замість хаотичної структури, вже має обертовий диск, подібний нашому Чумацькому Шляху.

За допомогою радіотелескопу ALMA астрономи виявили відтік молекулярного газу з галактики з квазаром, коли Всесвіту було менш як 1 мільярд років, що підтверджує теоретичні передбачення еволюції галактик.

За допомогою Атакамського великого міліметрового/субміліметрового масиву (ALMA) отримано найглибше поляризаційне зображення пилу з усіх отриманих на сьогодні протопланетних дисків, що розкриває подробиці про пилові зерна в диску.

Нове дослідження показало розподіл темної матерії з небаченими раніше подробицями, аж до масштабу 30 000 світлових років. Спостережувані флуктуації розподілу дають змогу краще зрозуміти природу темної матерії.