телескоп Вебба

Астрономи виявили найбільш багатообіцяльні ознаки можливого існування біосигнатур за межами Сонячної системи, хоча й зберігають обережність.

Космічний телескоп "Джеймс Вебб" зробив найдетальніше на сьогодні зображення планетарної туманності NGC 1514, показавши її кільця як багатоскладові згустки пилу. Також легше побачити діри, пробиті в яскраво-рожевому центральному регіоні.

Отримані космічним телескопом "Джеймс Вебб" дані свідчать, що планета занурилася в зорю, а не зоря розширилася й потім поглинула її.

Космічний телескоп Джеймса Вебба показав зображення рідкісного космічного явища, яке називається кільцем Ейнштейна, з ідеально вирівняними лінзованим і лінзуючим об′єктами.

Астрономи виявили яскраве водневе випромінювання з галактики в дуже ранньому Всесвіті. Ця несподівана знахідка ставить перед дослідниками завдання пояснити, як це світло могло пробитися крізь густий туман нейтрального водню, що заповнював космос у той час.

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба отримав прямі зображення кількох планет-гігантів у знаковій планетній системі, виявивши у них сильні ознаки вуглекислого газу.

Вчені визначили новий багатонадійний спосіб виявлення життя на далеких планетах, орієнтуючись на світи, які зовсім не схожі на Землю, і гази, які рідко беруться до уваги при пошуку позаземного життя.

Туманність Полум′я, розташована на відстані близько 1400 світлових років від Землі, є осередком зореутворення менш як 1 мільйон років. Там є об′єкти настільки малі, що їхні ядра ніколи не зможуть плавити водень так, як повноцінні зорі — коричневі карлики.

Астрономи за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST) сфотографували понад 40 окремих зірок у галактиці, розташованій так далеко, що їхнє світло сягає часів, коли Всесвіт був лише вдвічі молодшим за його сучасний вік.

Вчені помітили масивну чорну діру в ранньому Всесвіті, яка вже "дрімає" після того, як наїлася досхочу.