пошук життя у космосі - ст 4

Життя процвітає за стабільних температур. На Землі цьому сприяє вуглецевий цикл. Вчені розробили модель, яка передбачає, чи існує вуглецевий цикл на екзопланетах за умови, що відомі маса, розмір ядра та кількість СО2.

Новий математичний фреймворк передбачає, що системи Кеплер-34, -35, -38, -64 та -413 з планетами-гігантами на кратних орбітах мають стабільні жилі зони.

Одного дня людство зможе ступити на іншу придатну для життя планету. Ця планета може виглядати зовсім не так, як Земля, але одне відчуватиметься звичним -- дощ.

Дослідник зі США теоретично припускає, що світи з підземними океанами можуть бути більш сприятливими для життя, ніж світи з поверхневими океанами, такі як Земля.

Якщо існує розвинена позаземна цивілізація, що заселяє сусідню зоряну систему, ми, можливо, зможемо її виявити за допомогою забруднення атмосфери, яке вона створює.

Нове дослідження пропонує використовувати стратегію, пов’язану з кооперативною грою, відому як "теорія ігор", щоб максимізувати потенціал пошуку розумного позаземного життя.

Згідно з новим дослідженням, зоряні спалахи, що випромінюются зіркою-господарем планети, не обов′язково перешкоджають формуванню життя.

Глиняне підґрунтя у найсухішій пустелі на Землі може допомогти у пошуку життя на Марсі.

З тих пір, як астрономи підтвердили наявність планет поза нашою Сонячною системою, званих екзопланетами, людство цікавить: як багато з них можуть утримувати життя.

Земля - не обов’язково найкраща планета у Всесвіті. Вчені визначили дві дюжини планет поза нашою Сонячною системою, які можуть мати умови, більш придатні для життя, ніж наші власні. Деякі із зірок, навколо яких обертаються ці планети, навіть можуть бути кращими за наше Сонце.