Темна матерія - ст. 5

Вже багато років астрономи та фізики знаходяться у стані конфлікту. Чи є таємнича темна матерія, яку ми спостерігаємо глибоко у Всесвіті, реальною, чи те, що ми бачимо, є результатом незначних відхилень від законів гравітації, наскільки ми їх знаємо?

Найточніше наразі вимірювання відстані до ультрадифузної галактики (УДГ) NGC1052-DF2 (DF2) без сумніву підтверджує нестачу у ній темної матерії.

Дослідження пропонує пояснення, що первісні чорні діри могли утворитися у результату колапсу ореолу темної матерії та перерости у SMBH за достатньо короткий час.

Група дослідників з Міжнародного центру релятивістської астрофізики знайшла можливі докази того, що Стрілець A* не є масивною чорною дірою, а натомість є масою темної матерії.

Нова карта темної матерії, складена за допомогою штучного інтелекту, показала приховані волокна з невидимої речовини, що з’єднують галактики.

Нові результати "Огляду темної енергії" (DES) використовують найбільшу за всю історію вибірку галактик на величезній ділянці неба для отримання найбільш точних на сьогодні вимірювань складу та зростання Всесвіту. Вчені встановили, що спосіб розподілу матерії по Всесвіту узгоджується з передбаченнями стандартної космологічної моделі, найкращої на сьогоднішній день моделі Всесвіту.

Вчені впевнені, що темна матерія існує. Проте, після понад 50 років пошуків, вони все ще не мають прямих доказів існування загадкової субстанції.

Аналіз бриж у просторі-часі дозволяє припустити, що таємнича субстанція складається з первісних чорних дір.

До цього часу дослідники вважали, що темна енергія складає майже 70 відсотків Всесвіту, який постійно прискорюється, розширюється.

У недалекому минулому космічні місії, присвячені вивченню астрофізичних сигналів у високоенергійному спектрі, виявили ряд загадкових надмірностей, не передбачених теоретичними моделями. Для того, щоб знайти пояснення цим аномаліям, було запропоновано багато рішень. Найбільш захоплююча гіпотеза посилається на причетність невловимої темної матерії — таємничої форми матерії, якої в чотири рази більше, ніж баріонної матерії, і яку на теперішній час вчені виявили лише за гравітаційними ефектами.