Темна матерія - ст. 3

Коли зонд "Нові горизонти" досяг зовнішньої темряви Сонячної системи, за Плутоном, його прилади зафіксували щось дивне.

Нове дослідження показало справжню форму розрідженої хмари зірок, що оточує диск нашої галактики. Десятиліттями астрономи вважали, що ця хмара зірок, звана зоряним гало (або ореолом), має сферичну форму, як пляжний м′яч. Тепер нова модель, заснована на сучасних спостереженнях, показує, що зоряне гало має довгасту форму й нахил, наче м′яч для американського футболу, який щойно вдарили ногою.

За допомогою високоточного експерименту міжнародній дослідницькій групі вдалося значно звузити рамки припущення про існування темної матерії.

Астрономи спектроскопічно підтвердили частину з потенційних гравітаційних лінз, раніше виявлених за допомогою алгоритму машинного навчання.

Група вчених запропонувала новітній метод пошуку нових частинок, які на даний час не входять до стандартної моделі фізики частинок.

Дослідження карликових галактик в галактичному скупченні показало, їх спостережувана спотвореність суперечить стандартній моделі космології та узгоджується з MOND.

Розкрито розподіл темної матерії навколо галактик 12 мільярдів років тому — найдалі в часі, ніж будь-коли; що не зовсім узгоджується з моделлю Лямбда-CDM.

Опрацьовуючи гіпотетичну ідею, що можна спостерігати темну матерію з дуже специфічним типом ядра, вчені розкрили цікаву фізику, що відбувається у надмалому квантовому царстві субатомних частинок.

Нове дослідження розкрило високу швидкість обертання газу в карликовій галактиці, що узгоджується з раніше розвінчаною альтернативною теорією гравітації, відомою як Мілгромівська динаміка (MOND).

У новому дослідженні пропонується пояснення, чому крихітні галактики можуть бути без темної матерії: коли вони стикаються з більшими, більші галактики можуть позбавити менших їхньої темної матерії.