Нейтронні зорі - ст. 2

Вперше вчені змоделювали злиття чорної діри з нейтронною зорею та подальший процес в одній симуляції.

Астрономи, аналізуючи дані від Огляду неба за допомогою VLA (VLASS), виявили одну з наймолодших відомих нейтронних зірок – надщільний залишок масивної зорі, що вибухнула як наднова.

Відкриття нейтронної зірки, що випромінює незвичайні радіосигнали, переписує наше уявлення про такі унікальні зоряні системи.

Команда спеціалістів, що займається вивченням радіохвиль у Всесвіті, виявила дещо незвичайне, що тричі на годину виділяє гігантський сплеск енергії, і це не схоже ні на що, що астрономи бачили раніше.

Астрономи виявили перший приклад подвійної системи, де зірка, яка перебуває у процесі перетворення на білого карлика, обертається навколо нейтронної зірки, яка щойно закінчила перетворюватися на швидко обертовий пульсар.

Міжнародній науковій групі вдалося вперше виміряти коливання яскравості магнетара під час його найжорстокіших моментів. Всього за десяту частку секунди магнетар випустив енергію, еквівалентну тій, яку виробляє Сонце за 100 000 років.

Нейтронні зорі мають крихітний розмір, але майже незбагненну щільність. Насправді це зоряні трупи, але в них все ще достатньо життя, щоб продемонструвати деякі з найбільш захопливих явищ, які ви можете знайти в космосі.

Приблизно кожна сота зоря Чумацького Шляху належить до різновиду "нейтронних". Це об’єкти такої неймовірної щільності, що їх нутрощі стискаються разом, поки не починають нагадувати одне величезне атомне ядро.

Злиття між двома нейтронними зорями утворило більше важких елементів за останні 2,5 мільярда років, ніж злиття між нейтронними зорями та чорними дірами.

Наш Всесвіт сяє яскравим світлом в електромагнітному спектрі. Хоча більшість цього світла надходить від зір, таких як наше Сонце, проте у таких галактиках, як наша, ми часто спостерігаємо короткі та яскраві спалахи, які затьмарюють цілі галактики.