Нейтронні зорі - ст. 2

Група дослідників вперше ідентифікувала рідкісноземельні елементи, що утворюються в результаті злиття нейтронних зірок.

Вчені запропонували враховувати ще один параметр при обчисленні гравітаційно-хвильових даних, отриманих від злиттів нейтронних зірок.

В Чумацькому Шляху знайдено найважчу з відомих на сьогодні нейтронну зорю. Вона — "чорна вдова", що поїдає свого партнера; і можливо має верхню межу маси для нейтронних зірок.

Вперше вчені змоделювали злиття чорної діри з нейтронною зорею та подальший процес в одній симуляції.

Астрономи, аналізуючи дані від Огляду неба за допомогою VLA (VLASS), виявили одну з наймолодших відомих нейтронних зірок – надщільний залишок масивної зорі, що вибухнула як наднова.

Відкриття нейтронної зірки, що випромінює незвичайні радіосигнали, переписує наше уявлення про такі унікальні зоряні системи.

Команда спеціалістів, що займається вивченням радіохвиль у Всесвіті, виявила дещо незвичайне, що тричі на годину виділяє гігантський сплеск енергії, і це не схоже ні на що, що астрономи бачили раніше.

Астрономи виявили перший приклад подвійної системи, де зірка, яка перебуває у процесі перетворення на білого карлика, обертається навколо нейтронної зірки, яка щойно закінчила перетворюватися на швидко обертовий пульсар.

Міжнародній науковій групі вдалося вперше виміряти коливання яскравості магнетара під час його найжорстокіших моментів. Всього за десяту частку секунди магнетар випустив енергію, еквівалентну тій, яку виробляє Сонце за 100 000 років.

Нейтронні зорі мають крихітний розмір, але майже незбагненну щільність. Насправді це зоряні трупи, але в них все ще достатньо життя, щоб продемонструвати деякі з найбільш захопливих явищ, які ви можете знайти в космосі.