Космос - ст. 20

Недавно виявлена наднова, зірка якої за рік до вибуху викинула до повної сонячної маси речовини, ставить під сумнів стандартну теорію зоряної еволюції. Нові спостереження дають астрономам можливість зрозуміти, що відбувається в останній рік перед смертю та вибухом зірки.

Використовуючи знімки, зроблені рентгенівською обсерваторією НАСА "Чандра" протягом 20 років, астрономи дізналися нові важливі подробиці про виверження Ети Кіля, яке спостерігалося із Землі у середині XIX століття.

У новому дослідженні йдеться, що галактики з раннього Всесвіту більше схожі на наш Чумацький Шлях, ніж вважали раніше, що перевертає всю картину уявлень учених про формування структур у Всесвіті.

Нове дослідження змінює уявлення астрофізиків про звички харчування надмасивних чорних дір та може пояснити, чому квазари так швидко спалахують і гаснуть.

Життя вимагає повторення хімічних реакцій. Опис типів реакцій та умов, необхідних для їх самопідтримуваного повторення, так званого автокаталізу, може сфокусувати пошук життя на інших планетах.

На цьому схожому на примару зображенні, отриманому за допомогою космічного телескопа Габбла, показано галактику NGC 3156.

Ближньо-інфрачервоний погляд космічного телескопа Джеймса Вебба з високою роздільною здатністю на об′єкт Гербіга-Аро "HH 211" розкрив витончені деталі відтоку молодої зірки — аналога нашого Сонця в дитячому віці.

Спостереження за допомогою космічного телескопа “Джеймс Вебб” підтверджують точність швидкості розширення Всесвіту, поглиблюючи загадку напруженості сталої Габбла.

Нове дослідження за допомогою космічного телескопа "Джеймс Вебб" екзопланети K2-18 b, яка у 8,6 раза масивніша за Землю, засвідчило наявність вуглецевмісних молекул, включно з метаном і вуглекислим газом.

Дослідження припускає існування кількох чорних дір у скупченні Гіади — найближчому розсіяному скупченні до нашої Сонячної системи, що зробило б їх найближчими до Землі з коли-небудь виявлених.