Космос - ст. 19

Нові спостереження космічного апарату НАСА "Нові горизонти" натякають на те, що пояс Койпера — величезна, далека зовнішня зона нашої Сонячної системи, населена сотнями тисяч крижаних, кам′янистих будівельних блоків планет, — може простягатися набагато далі, ніж вважалося.

За допомогою Дуже великого телескопа (VLT) астрономи отримали характеристики яскравого квазара, встановивши, що він є не лише найяскравішим у своєму роді, але й найсвітлішим об′єктом серед коли-небудь спостережуваних.

Вчені знайшли докази гідротермальної, або метаморфічної, активності на крижаних карликових планетах Ерида (Еріс) та Макемаке, розташованих у Поясі Койпера.

Місія NASA з дослідження ультрафіолетового світла по всьому небу надасть більше інформації про те, як еволюціонують галактики та зорі.

Відтоді, як космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST) вперше побачив ранній Всесвіт, астрономи були здивовані наявністю більш "надмасивних" галактик, аніж очікувалося. Згідно з найпоширенішою космологічною моделлю, вони не повинні були б розвинутись до більш пізнього періоду історії Всесвіту, що викликало заяви про те, що модель потрібно змінити.

На цьому зображенні від космічного телескопа НАСА/ЄКА "Габбл" видно щільно скупчене зоряне поле на тлі пилу, газу й світла від більш віддалених небесних об′єктів.

Під поверхнею Мімаса, одного з найменших супутників Сатурна, прихована таємниця: глобальний океан рідкої води, що утворився лише 5-15 мільйонів років тому.

Що таке темна енергія, завдяки якій наш Всесвіт розширюється з прискоренням; чому вона так називається та чим може бути.

Виявлено карликову галактику, яка не взаємодіє з іншими та не утворює нових зір, що не узгоджується із сучасним розумінням еволюції галактик.

"Супер-Земля", яка дозріла для подальшого дослідження, обертається навколо невеликої червонуватої зорі, яка, за астрономічними мірками, знаходиться досить близько до нас – всього 137 світлових років. Ця ж система може містити другу планету розміром із Землю.