Космос - ст. 19

Вперше підтверджено наявність інфрачервоної аврори на холодній зовнішній планеті Уран. Відкриття може пролити світло на загадки, пов′язані з магнітними полями планет нашої Сонячної системи, і навіть на те, чи можуть далекі світи підтримувати життя.

Вчені спостерігали утворення рідкісних хімічних елементів у другому за яскравістю гамма-сплеску за всю історію спостережень, що надало нове уявлення про процес утворення важких елементів.

За допомогою космічного телескопа "Джеймс Вебб" виявлено нову, раніше небачену особливість Юпітера - струменеву течію шириною понад 4 800 км, що розташована над екватором планети над її основними хмарними палубами.

За допомогою космічного телескопа "Джеймс Вебб" (JWST) виявлено ознаки наявності нанокристалів кварцу у висотних хмарах WASP-17 b - екзопланети-газового гіганта, що знаходиться на відстані 1300 світлових років від Землі.

Міжнародна група вчених, проаналізувавши стародавні кільця дерев, знайдені у Французьких Альпах, виявила величезний сплеск рівня радіовуглецю майже 15 тисяч років тому, викликаний потужною сонячною бурею, найбільшою з коли-небудь зафіксованих.

На новому знімку, отриманому за допомогою космічного телескопа "Габбл", на передньому плані видно плями яскраво-рожевого кольору та темно-червоні розводи. NGC 5068 - спіральна галактика з перемичкою, що має тисячі зореутворювальних регіонів і велику кількість міжзоряного пилу.

Ті спостереження, які надихають на пошуки дев′ятої планети, натомість можуть бути свідченням дії у Сонячній системі модифікованого закону гравітації, спочатку розробленого для розуміння обертання галактик.

Міжнародна команда астрофізиків показала, що якщо темна матерія складається з частинок, відомих як аксіони, то вона могла б проявляти себе у вигляді ледь помітного додаткового світіння, яке виходить від зір, що пульсують.

Новознайдений Світний швидкий блакитний оптичний транзієнт (LFBOT) — дуже рідкісний і дивний спалах надзвичайно яскравого світла — лише посилив загадку того, що являють собою ці швидкоплинні події.

Останніми роками астрономія переживає деяку кризу: хоча ми знаємо, що Всесвіт розширюється, і навіть приблизно знаємо, з якою швидкістю, два основні способи вимірювання цього розширення не збігаються. Астрофізики пропонують новий метод, який може допомогти вирішити цю суперечність.