Космос - ст. 133

Деякі теорії, що виходять за рамки Стандартної моделі фізики частинок, передбачають існування нових ультралегких частинок, маси яких значно менші найлегших відомих частинок в природі. Ці частинки мають такі дуже слабкі взаємодії з звичайною речовиною, що їх важко виявити за допомогою коллайдерів частинок і детекторів темної матерії.

Форма подвійного астероїда на краю Сонячної системи не така, як здавалося, що озадачило вчених питанням як він міг утворитися.

Вчені виявили рідкий астероїд, що обертається ближче до Сонця, ніж будь-який інший відомий астероїд.

Нове дослідження, яке поєднує експериментальні вчення з аналізами зразків, отриманих майже 50 років тому під час місій Аполлон, надають переконливі докази того, що Місяць утворився з тих же матеріалів, що і Земля після гігантського удару нашої молодої планети з об’єктом, розміром з Марс.

Астрономи, використовуючи космічний телескоп Хаббла для вивчення деяких із найстаріших та найбільш тьмяних зірок в сферичному скупченні NGC 6752, зробили неочікувану знахідку. Вони виявили карликову галактику на наших космічних «задвірках», всього в 30 мільйонів світлових років від нас.

Китайський зонд Чаньге-4, зробивши першу в світі м′яку посадку на зворотній стороні нашого природнього супутника, виявив, що температура поверхні Місяця знизилася до -190 °С, що менше, ніж очікувалося.

Вперше астрономи виявили тіло з радіусом 1,3 км на краю Сонячною системи, хоча існування таких об’єктів передбачали більше 70 років тому. Такого типу об’єкти були важливим кроком в процесі формування планет в проміжку від невеликих початкових з’єднань пилу та льоду до планет, які ми бачимо сьогодні.

Космічний апарат "Нові горизонти" надіслав більш якісне фото об′єта дивної форми в поясі Койпера.

Вчені відкрили, що можливо найстаріша земна порода міститься в місячному зразку, що був доставлений астронавтами місії Аполло-14.

Нове дослідження розкриває одну з найбільших таємниць супутника Сатурна Титана: походження його густої атмосфери, багатої азотом.