У Бетельгейзе виявили зорю-компаньйона
Астрономи підтвердили столітню гіпотезу про те, що Бетельгейзе, десята за яскравістю зоря на нашому нічному небі, має дуже близьку зорю-компаньйона.
Про це повідомляють в NASA, передають OstanniPodii.com.
Дослідження, проведене командою астрофізиків під керівництвом Стіва Говелла, старшого наукового співробітника Дослідницького центру NASA імені Еймса в Кремнієвій долині в Каліфорнії, було опубліковано в журналі «The Astrophysical Journal Letters» у статті «Ймовірне пряме зображення зорі-компаньйона Бетельгейзе».
Коливання яскравості та виміряної швидкості Бетельгейзе, найближчої до Землі зорі-червоного надгіганта, вже давно давали підстави припускати, що вона може мати супутницю, але інтенсивне світіння більшої зорі робило прямі спостереження за будь-якими тьмянішими сусідами майже неможливими.
Кілька останніх досліджень інших команд астрономів знову підігріли гіпотезу про супутницю, використовуючи понад 100 років спостережень за Бетельгейзе для прогнозування місця розташування та яскравості супутниці.
Якщо менша зоря дійсно існувала, прогнози щодо її розташування вказували, що вчені мали лише кілька місяців, щоб спостерігати супутню зорю на максимальній відстані від Бетельгейзе, оскільки вона оберталася поблизу видимого краю надгіганта. Після цього їм довелося б чекати ще три роки, поки вона обернеться на інший бік і знову залишить переважне сяйво своєї більшої супутниці.
Пошуки компаньйона спочатку проводилися за допомогою космічних телескопів, оскільки спостереження через земну атмосферу може розмивати зображення астрономічних об′єктів. Але ці зусилля не увінчалися успіхом.
Потенціал для безпосереднього спостереження за близьким супутником Бетельгейзе, попри розмиття атмосфери, мав наземний телескоп Джеміні-північ на Гаваях, один з найбільших у світі, у поєднанні зі спеціальною камерою високої роздільної здатності, побудованою NASA.
Офіційно названа «Спекл-інструмент Алопеке», ця сучасна камера дозволила отримати тисячі коротких експозицій для вимірювання атмосферних перешкод у даних та їх усунення за допомогою детальної обробки зображень, що дало змогу отримати зображення Бетельгейзе та її компаньйона.
Команда Говелла виявила дуже тьмяну супутню зорю саме там, де її передбачали, на орбіті дуже близько до зовнішнього краю Бетельгейзе.
«Я сподіваюся, що наше відкриття надихне інших астрофізиків потужність наземних телескопів і спекл-камер — ключа до відкриття нових можливостей для спостережень», — каже Говелл. «Це може допомогти розкрити великі таємниці нашого Всесвіту».
По-перше, відкриття компаньйона Бетельгейзе може пояснити, чому інші подібні червоні надгіганти періодично змінюють свою яскравість протягом багатьох років.
Говелл планує продовжувати спостереження за компаньйоном Бетельгейзе, щоб краще зрозуміти його природу. Супутник знову досягне максимальної відстані від Бетельгейзе у листопаді 2027 року, коли його буде найлегше виявити.
Знайшовши довгоочікувану супутницю, Говелл вирішив дати їй ім′я. Традиційна назва зорі «Бетельгейзе» походить з арабської мови та означає «рука аль-Джаузи», жіночого персонажа зі стародавньої арабської легенди. Відповідно, команда Говелла назвала супутницю «Сівара», що означає «її браслет».
.