Бетельгейзе

Астрофізики використали спостереження давнини, щоб довести, що Бетельгейзе – яскрава червона зоря-гігант у лівому верхньому куті сузір′я Оріона – була жовто-помаранчевою близько 2 000 років тому.

Спостереження “Хаббла” дають ключ до розгадки того, як червоні зорі втрачають масу на пізніх етапах свого життя, коли їх печі ядерного синтезу перегорають, перш ніж вони вибухнуть як наднові.

Коли наприкінці 2019 року та на початку 2020-го Бетельгейзе -- яскраво-помаранчева зірка в сузір’ї Оріона -- стала помітно темнішою, астрономічна спільнота була спантеличена. Тепер команда астрономів опублікувала нові зображення поверхні зірки, зроблені за допомогою Дуже великого телескопа (VLT) Європейської південної обсерваторії (ESO), які наочно демонструють, як змінилася її яскравість.

Згідно з новим дослідженням міжнародної групи вчених, може пройти ще 100 тисяч років, перш ніж червона зірка-гігант Бетельгейзе загине у вогняному вибусі.

Спостереження за допомогою космічного телескопа Хаббла показують, що несподіване затемнення надгігантської зірки Бетельгейзе, швидше за все, було спричинене величезною кількістю гарячого матеріалу, викинутого в космос з утворенням пилової хмари, що блокувала світло з поверхні Бетельгейзе.

Причиною незвично сильного зниження яскравості Бетельгейзе, що спостерігається останнім часом, можуть бути незвичайно великі зіркові плями на її поверхні, а не викинутий зіркою пил.

Зірка Бетельгейзе, яка останнім часом зменшила свою яскравість і, як вважається, скоро вибухне як наднова, насправді може бути просто запиленою.

Фізики моделюють наднові, які виникають від пульсуючих зірок-надгігантів, щоб спрогнозувати як виглядатиме вибух Бетельгейзе.

За допомогою Дуже великого телескопу (VLT) астрономи отримали зображення безпрецендентного затемнення Бетельгейзе - червоної зірки-надгіганта в сузір′ї Оріона.