Персеверанс став свідком того, як один марсіанський пиловий диявол з′їв іншого

Марсохід "Персеверанс" зняв на свою навігаційну камеру відео з тим, як на краю кратера Єзеро пиловий диявол поглинає меншого за розміром.

Ці закручені, іноді високі стовпи повітря й пилу є звичайним явищем на Марсі, розповідають в NASA, передають OstanniPodii.com.

Загибель меншого пилового диявола була зафіксована під час експерименту зі зйомки, проведеного науковою командою "Персеверанса" для того, щоб краще зрозуміти сили, які діють у марсіанській атмосфері.

Коли марсохід зробив ці знімки з відстані приблизно 1 кілометр, більший пиловий диявол був приблизно 65 метрів завширшки, тоді як менший пиловий диявол, що слідував за ним, був завширшки приблизно 5 метрів. На задньому плані зліва та в центрі також можна побачити два інших пилових диявола. Персеверанс записав цю сцену 25 січня, коли досліджував західний край кратера Єзеро в місці під назвою "Пагорб Відьми Ліщини".

"Конвективні вихори -- так звані пилові дияволи -- можуть бути досить лиходійними", - пояснює Марк Леммон, науковець Персеверанса з Інституту космічних наук в Боулдері, штат Колорадо. "Ці міні-смерчі блукають поверхнею Марса, піднімаючи пил і погіршуючи видимість у безпосередній близькості від себе. Якщо два пилових дияволи зустрічаються, вони можуть або знищити один одного, або злитися, причому сильніший з них поглине слабшого".

Наука про вихори

Пилові дияволи утворюються внаслідок підйому та обертання стовпів теплого повітря. Повітря біля поверхні планети нагрівається від контакту з теплою землею й піднімається вгору крізь щільніший, холодніший шар повітря. Коли інше повітря рухається вздовж поверхні, щоб зайняти місце висхідного теплого повітря, воно починає обертатися. Коли вхідне повітря піднімається в стовп, воно набирає швидкість, як ковзаняр, що крутиться, наближаючи руки до тіла. Повітря, що вривається всередину, також підхоплює пил, і народжується пиловий диявол.

"Пилові дияволи відіграють значну роль у формуванні погодних умов на Марсі", - каже Кеті Стек Морган, науковий співробітник проєкту марсохода Персеверанс в Лабораторії реактивного руху NASA в Південній Каліфорнії. "Вивчення пилових дияволів є важливою справою, оскільки ці явища вказують на атмосферні умови, такі як переважні напрямки та швидкість вітру, і відповідають за наявність близько половини пилу в марсіанській атмосфері".

З моменту посадки у 2021 році "Персеверанс" багато разів знімав вихори, зокрема 27 вересня 2021 року, коли рій пилових дияволів танцював на дні кратера Єзеро. Також за допомогою мікрофона SuperCam марсохід записати перші звуки марсіанського пилового диявола.

Орбітальні апарати NASA "Вікінг" у 1970-х роках стали першими космічними апаратами, які сфотографували марсіанських пилових дияволів. Два десятиліття потому місія Pathfinder агентства вперше сфотографувала одного з них з поверхні й навіть виявила пилового диявола, що пролітав над посадковим апаратом. Марсоходи-близнюки "Спірит" і "Оппортьюніті" встигли зафіксувати свою частку пилових вихорів. "К′юріосіті", який досліджує місцевість під назвою Гора Шарп у кратері Гейла на протилежному боці Червоної планети від Персеверанса, також бачить їх.

Отримання зображення або відео пилового диявола за допомогою космічного апарату вимагає певної вдачі. Вчені не можуть передбачити, коли вони з′являться, тому "Персеверанс" постійно стежить за ними в усіх напрямках. Коли вчені бачать, що вони з′являються частіше в певний час доби або наближаються з певного напрямку, вони використовують цю інформацію, щоб зосередити свій моніторинг і спробувати зловити додаткові вихори.

"Якщо вам шкода маленького диявола з нашого останнього відео, вас може втішити те, що більший винуватець, швидше за все, знайшов свій кінець через кілька хвилин", - каже Леммон. "Пилові дияволи на Марсі живуть лише близько 10 хвилин".

Більше про Персеверанс

Ключовою метою місії "Персеверанс" на Марсі є астробіологія, зокрема збирання зразків, які можуть містити ознаки давнього мікробного життя. Марсохід отримує характеристики геології та клімату планети, щоб допомогти прокласти шлях для дослідження Червоної планети людиною, а також є першою місією зі збору та зберігання марсіанської породи та реголіту.

Програма NASA з повернення зразків з Марса у співпраці з Європейським космічним агентством має на меті відправити космічні апарати на Марс, щоб забрати ці запечатані зразки з поверхні та доставити їх на Землю для поглибленого аналізу.

.