Астрономи знайшли свідчення другого суперсупутника за межами Сонячної системи

Астрономи повідомили про другий надвеликий супутник, який обертається навколо планети розміром з Юпітер за межами нашої Сонячної системи.

Якщо це підтвердиться, то означатиме, що екзосупутники такі ж поширені у Всесвіті, як і екзопланети, та що великі чи малі такі супутники є особливістю планетарних систем. Але очікування може бути довгим. Перше в історії спостереження екзосупутника чотири роки тому все ще очікує підтвердження, і перевірка цього новітнього кандидата може бути настільки ж довгою та спірною, розповідають в Колумбійському університеті.

Відкриття, опубліковане в журналі Nature Astronomy, було проведено під керівництвом Девіда Кіппінга та його лабораторії Cool Worlds Lab в Колумбійському університеті, яка повідомила про першого кандидата на екзосупутники у 2017 році.

«Наразі астрономи знайшли понад 10 000 кандидатів на екзопланети, але екзосупутники являють собою набагато складнішу задачу», — сказав Кіппінг, який провів останнє десятиліття у пошуках екзосупутників. «Вони — терра інкогніта».

Команда помітила кандидата на гігантський суперсупутник, який обертається навколо планети Kepler 1708b — світу за 5500 світлових років від Землі у напрямку сузір’їв Лебедя та Ліри. Цей новий кандидат приблизно на третину менший за супутник розміром з Нептун, який Кіппінг та його колеги раніше знайшли на орбіті навколо схожої планети розміром з Юпітер, Kepler 1625b.

Обидва кандидати на суперсупутники, ймовірно, створені з газу, який накопичився під дією гравітаційного тяжіння, викликаного їх величезними розмірами, сказав Кіппінг. Якщо одна з гіпотез є вірною, то супутники, можливо, навіть почали життя як планети тільки для того, щоб бути втягнутими на орбіту ще більшої планети, як-от Kepler 1625b або 1708b.

Обидва супутники розташовані далеко від зірки системи, де гравітація менша для того, щоб перетягнути планети та відірвати їх супутники. Насправді дослідники шукали холодні, гігантські газові планети на широких орбітах у пошуках екзосупутників саме тому, що аналоги у нашій власній сонячній системі, Юпітер і Сатурн, мають більше сотні супутників.

Якщо там існують інші супутники, вони, ймовірно, будуть менш монструозними, але також їх складніше буде помітити, сказав Кіппінг. «Перші виявлення в будь-якому опитуванні, як правило, будуть диваками», — сказав він. «Велике просто найлегше виявити з нашою обмеженою чутливістю».

Екзосупутники зачаровують астрономів з тих же причин, що й екзопланети. Вони мають потенціал у розкритті того, як і де у Всесвіті могло виникнути життя. Крім цього, вони самі собою цікавинки, і астрономи хочуть знати, як формуються ці екзосупутники, чи можуть вони підтримувати життя, та яку роль, якщо така є, вони відіграють у забезпеченні життєпридатності своїх планет-господарів.

У цьому дослідженні вчені розглянули вибірку найхолодніших планет-газових гігантів, знятих космічним апаратом NASA "Кеплер", який полює за планетами. Після глибокого сканування 70 планет вони знайшли лише одного кандидата — Kepler 1708b — із сигналом, схожим на супутник. «Це впертий сигнал», — сказав Кіппінг. «Ми кинули в нього все, що було, але він так просто не зникав».

Для підтвердження відкриття знадобляться спостереження з інших космічних телескопів, таких як Хаббл, і цей процес може зайняти роки. Через чотири роки, перше відкриття Кіппінга екзосупутника продовжує викликати палкі суперечки. У нещодавній статті він та його колеги показали, як одна група скептиків, можливо, пропустила у своїх розрахунках супутник планети Kepler 1625b. Тим часом Кіппінг разом з колегами продовжує розслідування інших доказів.

Ерік Агол, професор астрономії Вашингтонського університету, сказав, що сумнівається, що цей останній сигнал виявиться реальним. «Це може бути просто флуктуація в даних через шум зірки або інструментальним шумом», - сказав він.

Інші налаштовані більш оптимістично. «Це наука в її найкращому прояві», – сказав Міхаель Хіпке, незалежний астроном з Німеччини. «Ми знаходимо гостроцікавий об’єкт, робимо прогноз та або підтверджуємо кандидата на екзосупутник, або виключаємо його за допомогою майбутніх спостережень».

«Я дуже радий побачити другого кандидата на екзосупутники, хоча прикро, що спостерігалося лише два транзити», – додав він. «З наявністю більшої кількості даних було б дуже круто».

Помітити супутник або навіть планету за сотні або тисячі світлових років від Землі зовсім не просто. Супутники та планети можна спостерігати лише опосередковано, коли вони проходять перед своїми зірками, через що світло зірки періодично тьмяніє. Зловити один з цих швидкоплинних транзитних сигналів за допомогою телескопа складно, як і інтерпретувати дані кривої освітленості. Супутники ще важче виявити, оскільки вони менші та блокують менше світла.

Але пошук того вартий, сказав Кіппінг, нагадавши, що існування екзопланет зустрічали з таким же скептицизмом, як сьогодні екзосупутники. «Ці планети – чужинці у порівнянні з нашою рідною системою», – сказав він. «Але вони змінили наше розуміння того, як формуються планетарні системи».

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.