На Марсі виявлена широко поширена активність мегабрижів

В районі північного полюса Червоної планети виявлена широкомасштабна активність мегабрижів, які вважалися в основному неактивними реліктами минулого клімату.

Про це розповідають в Інституті планетарних наук, передають OstanniPodii.com.

Мегабрижі на Марсі мають від 1 до 2 метрів у висоту та відстань між собою від 5 до 40 метрів. Їх розмір припадає між брижами висотою близько 40 сантиметрів з відстанню від 1 до 5 метрів і дюнами, які можуть досягати сотень метрів у висоту з інтервалом від 100 до 300 метрів.

У той час як швидкість міграції мегабрижів є порівняно повільною (у середньому 0,13 метра за земний рік), було виявлено, що деякі з близько розташованих брижів мігрують в середньому на 9,6 метра за рік протягом усього 22 днів північного літнього періоду, що є безпрецедентною швидкістю для Марса. Ці високі темпи переміщення піску допомагають пояснити активність мегабрижів.

“Використовуючи повторні зображення HiRISE, отримані протягом тривалого часу — шість марсіанських або 13 земних років — ми дослідили динамічну активність полярних форм нерівностей рельєфу. Ми виявили, що тонка марсіанська атмосфера може мобілізувати деякі крупнозернисті мегабрижі, що відкидає попередні уявлення про те, що це статичні реліктові форми рельєфу минулого клімату. Ми картографували мегабрижі та суміжні форми нерівностей рельєфу північних полярних піщаних морів, найширшої колекції дюн на Марсі”, - сказав Метью Чойнацькі, провідний автор роботи "Широко поширена активність мегабрижів у північних полярних ергах Марса”, опублікованої у Geophysical Research: Planets.

Полярні ділянки нерівностей рельєфу з активними мегабрижами, як видно на HiRISE. Приблизний напрямок перенесення – до лівого нижнього кута, ширина вставки становить 100 метрів. Credit: NASA/JPL/University of Arizona.

Частиною невизначеності при вивченні полярних форм рельєфу планети є довга холодна полярна зима, яка зрештою покриває регіон вуглекислим газом і водяним льодом. Для рухомих вітром форм рельєфу, таких як мегабрижі, це означає, що вони не можуть мігрувати майже половину року. “Однак, схоже що, пізньовесняні та літні вітри, які спускаються з полярної шапки, більше ніж компенсують інші періоди бездіяльності», – сказав Чойнацькі.

«Було виявлено, що мегабрижі широко поширені по всьому регіону та мігрують з відносно високою швидкістю у порівнянні з іншими місцями на Марсі, які знаходяться в нижчих широтах. Ця посилена активність, ймовірно, пов’язана з більшими потоками піску, виявленими для сусідніх дюн, які обумовлені літніми сезонними вітрами, коли полярний лід сублімується. Це підтверджує ідею про те, що значна частина марсіанської поверхні активно змінюється, а не просто стародавня чи статична», - сказав Чойнацькі. «Навпаки, інші магабрижі стабілізуються, ймовірно, через міжзернистий лід в зонах слабкого вітру».

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.