Гігантська порожнина в космосі проливає нове світло на те, як формуються зірки
Астрономи виявили величезну порожнину в космосі під час картографування міжзоряного пилу. Сфероподібне явище може пояснити, як наднові призводять до утворення зірок.
Про це розповідають у Гарвард-Смітсонівському центрі астрофізики (CfA).
Астрономи, під час аналізу тривимірних карт форм та розмірів близько розташованих молекулярних хмар, виявили гігантську порожнину в космосі.
Описана у недавно опублікованій в The Astrophysical Journal Letters статті сфероподібна порожнеча охоплює приблизно 150 парсек – майже 500 світлових років – і знаходиться на небі серед сузір'їв Персея та Тельця. Дослідницька група, що працює у CfA, вважає, що порожнину утворили стародавні наднові, які вибухнули близько 10 мільйонів років тому.
Загадкова порожнина оточена молекулярними хмарами Персея і Тельця – регіонами в космосі, де утворюються зорі.
"Сотні зірок формуються або вже існують на поверхні цієї гігантської бульбашки", - каже Шмуель Біалі, дослідник-постдокторант в Інституті теорії та обчислень (ITC) при CfA, який керував дослідженням. "У нас є дві теорії: або одна наднова вибухнула у центрі цієї бульбашки та виштовхнула газ назовні, утворивши те, що ми зараз називаємо "супероболонкою Персея-Тельця", або серія наднових, що виникали протягом мільйонів років, створила її з плином часу".
Знахідка дозволяє припустити, що молекулярні хмари Персея та Тельця не є незалежними структурами в космосі. Скоріше за все, вони утворилися разом з однієї й тієї ж ударної хвилі наднової. "Це демонструє, що коли вмирає зоря, її наднова породжує ланцюжок подій, які в кінцевому підсумку можуть призвести до народження нових зірок", - пояснює Біалі.
Картування зоряних розплідників
3D-карта бульбашки та навколишніх хмар була створена за новими даними з космічної обсерваторії Gaia, запущеної Європейським космічним агентством (ESA).
Описи того, як саме були проаналізовані тривимірні карти молекулярних хмар Персея та Тельця та інших хмар поблизу, з’явилися в окремому дослідженні, опублікованому 22 вересня в The Astrophysical Journal (ApJ). В обох вченнях використовується реконструкція пилу, створена дослідниками з Інституту астрофізики імені Макса Планка в Німеччині.
На цих картах вперше молекулярні хмари були зображені у тривимірному вигляді. Попередні зображення хмар обмежувалися двома вимірами.
"Ми могли бачити ці хмари протягом десятиліть, але ніколи не знали їх справжньої форми, глибини чи товщини. Ми також не були впевнені, наскільки далекі ці хмари", - каже Кетрін Цукер, докторант CfA, яка очолювала дослідження, опубліковане у другому журналі (ApJ). "Тепер ми знаємо, де вони знаходяться, лише з 1% невизначеності, що дозволяє нам розрізняти цю порожнечу між ними".
Але навіщо насамперед відображати хмари?
"Існує багато різних теорій того, як газ перебудовується для утворення зір ", - пояснює Цукер. "У минулому астрономи перевіряли ці теоретичні ідеї за допомогою моделювання, але це перший випадок, коли ми можемо використовувати реальні, а не модельовані, 3D-види для порівняння теорій зі спостереженнями та оцінити, які теорії працюють найкраще".
! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.