Астрономи розгадали таємницю наднової з 1181 року

За словами міжнародної групи астрономів, 900-річна космічна таємниця навколо походження знаменитої наднової, вперше поміченої над Китаєм у 1181 році нашої ери, нарешті розкрита.

Про це розповідають у Манчестерському університеті.

У недавно опублікованому у “Astrophysical Journal Letters” дослідженні говориться про те, що тьмяна хмара (туманність) під назвою Pa30, що швидко розширюється та оточує одну з найгарячіших зір Чумацького Шляху, відому як зоря Паркера, відповідає профілю, розташуванню та віку історичної наднової.

За останнє тисячоліття (починаючи з 1006 року) у Чумацькому Шляху було всього п'ять яскравих наднових. З них китайська наднова, також відома як "китайська гостьова зоря" 1181 року нашої ери, досі лишалася загадкою. Вона була помічена та задокументована китайськими та японськими астрономами у 12 столітті, які казали, що вона така ж яскрава, як планета Сатурн, і залишалася видимою протягом шести місяців. Вони також записали приблизне місце розташування на небі цього явища, однак сучасні астрономи не виявили жодного підтвердженого залишку вибуху. Інші чотири наднові тепер всі добре відомі сучасній науці й включають знамениту Крабоподібну туманність.

Джерело цього вибуху XII століття залишалося загадкою до відкриття, яке зробила група міжнародних астрономів з Гонконгу, Великобританії, Іспанії, Угорщини та Франції. У новій роботі астрономи виявили, що туманність Pa30 розширюється з надзвичайною швидкістю у понад 1100 км на секунду (при такій швидкості подорож від Землі до Місяця займе лише п’ять хвилин). Використовуючи цю швидкість, вони визначили вік туманності — приблизно 1000 років, що збігається з подіями 1181 року нашої ери.

Професор кафедри астрофізики в Манчестерському університеті Альберт Зайльстра пояснює: "Історичні звіти розміщують гостьову зорю між двома китайськими сузір'ями, Чуанше та Хуагай. Зоря Паркера добре відповідає цій позиції. Це означає, що вік та місце розташування відповідають подіям 1181-го".

Pa30 та зоря Паркера раніше була запропонована як результат злиття двох білих карликів. Вважається, що такі події призводять до рідкісного та відносно тьмяного типу наднових, які називаються надновими типу Iax.

Професор Зайльстра додав: "Тільки близько 10% наднових належать до цього типу, і вони недостатньо зрозумілі. Той факт, що SN1181 була тьмяною, але згасала дуже повільно, відповідає цьому типу. Це єдина подібна подія, коли ми можемо вивчити й залишкову туманність, і зорю після злиття, а також отримати опис самого вибуху".

Злиття залишків зірок, білих карликів та нейтронних зір, призводить до екстремальних ядерних реакцій та утворює важкі елементи, багаті нейтронами, такі як золото та платина. Професор Зайльстра сказав: "Поєднання всієї цієї інформації, такої як вік, місце розташування, яскравість події та історично зафіксована тривалість 185 днів, вказує на те, що зоря Паркера та Pa30 є аналогами SN1181. Це єдина наднова типу Iax, для якої можливе детальне вивчення зоряного залишку та туманності. Приємно мати можливість розгадати як історичну, так і астрономічну таємницю".

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.