Найкращими місцями для пошуку марсіанського життя можуть бути його супутники, вважають вчені
Місія Японського космічного агентства (JAXA) до марсіанського супутника Фобоса може стати чудовою можливістю для пошуку ознак життя на Червоній планеті, вважають члени команди.
Про це розповідає видання IFLScience.
Мета місії – повернути зразок матеріалу на Землю до 2029 року, випередивши зусилля інших космічних агентств повернути зразки з поверхні Марса. Марсіанський матеріал накопичується на його супутниках - і, логічно припустити, може містити індикатори минулого життя.
Хоча кожне покоління марсіанських роверів оснащується все складнішим дослідницьким обладнанням, вони залишаються далеко позаду земних лабораторій. Марсіанська гравітація створює перешкоду для повернення місій – але супутники Фобос та Деймос настільки крихітні, що посадковий апарат зможе легко злетіти та доставити із собою зразки.
У журналі Science вчені JAXA д-р Рюкі Хьодо та професор Томохіро Усуї пояснюють, що марсіанські супутники повинні утримувати пил, викинутий із самої планети внаслідок ударів астероїдів. Якщо на Марсі є життя – або колись було – його залишки повинні були потрапити на супутники.
Матеріал із Землі був знайдений на нашому власному супутнику, а Фобос знаходиться ближче до Марса, ніж Місяць від Землі. "За всю історію Марса численні удари астероїдів об Марсі спричинили ударні викиди, і частина викинутого матеріалу була доставлена на його супутники", - пишуть Хьодо та Усуї.
Дійсно, менша гравітація Марса означає, що незначні удари можуть запустити матеріал далі в космос, ніж на Землі, і деякий з часом буде зібраний одним зі супутників, що проходять повз.
Хьодо та Усуї є частиною команди, яка раніше підрахувала, що принаймні 0,1 відсотка поверхні ґрунту Фобоса спершу було марсіанським. Враховуючи невеликі розміри Фобоса та низьку гравітацію, космічний апарат зможе легко перестрибувати між місцями, щоб взяти кілька зразків, на відміну від Марса. Крім того, різноманітність астероїдних ударів означає, що зразки мають походити з багатьох частин Марса. Тому JAXA може отримати набагато більш репрезентативну вибірку різноманіття Марса, ніж великі космічні агентства, кожне з яких збиратиме зразки лише з однієї невеликої частини поверхні планети.
Місію "Експлорація марсіанського супутника" (MMX) планують до запуску у 2024 році та повернення близько 2029 року. Спільна місія НАСА/Європейського космічного агентства має намір доставити зразки, які зараз збирає "Perseverance", на Землю приблизно у 2031 році, тоді як повернення зразків китайського "марсіанина" заплановано на 2030 рік.
Фрагменти Марса – у вигляді метеоритів, які були вибиті з поверхні та врешті-решт потрапили на Землю – вже були предметом поглиблених випробувань. Можливі ознаки життя в одному з них створили медійну бурю у 1996 році. Однак до того часу, коли ці метеорити були виявлені, вони знаходилися на Землі тисячі років, що підвищує ризик зараження.
Без власної атмосфери чи води цього не станеться на Фобосі та Деймосі. Також немає загрози повернути з Фобосу ще живих марсіанських мікроорганізмів для створення нових епідемій – радіаційне опромінення на поверхні супутника давно вбило б все живе.
Хьодо та Усуї називають цю оптимальну комбінацію для дослідження SHIGAI, що означає "стерилізовані та жорстко опромінені гени та стародавні відбитки" англійською мовою та "мертві останки" японською мовою.
JAXA має інші причини відвідати Фобос. Нещодавно з'явилися докази того, що Фобос та Деймос колись були частиною єдиного більшого супутника, що місія могла б там підтвердити або спростувати.
! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.